ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 20-7/1001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши касаційну ТОВ “Сендмаркет”
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.05.2005 р.
у справі № 20-7/1001 господарського суду
м. Севастополя
за заявою ДАК “Укрресурси”
до ТОВ “Сендмаркет”
Про визнання кредиторських вимог
в судовому засіданні взяли участь представники:
ДАК “Укрресурси”: Жерліцина О.Г.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13.11.2002р. за
заявою ТОВ “Сендмаркет” порушено провадження у справі
№ 20-7/1001 про банкрутство ТОВ “Сендмаркет”.
26.12.2002р. в газеті “Голос України” № 246-247 (2997–2998)
опубліковано оголошення про порушення провадження по справі про
банкрутство ТОВ “Сендмаркет” та призначення розпорядником майна
боржника –арбітражного керуючого Бондарь А.А.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 30.01.2003р.
(суддя Гонтарь В.І.) заяву кредитора ДАК “Укрресурси” № 21/19-21
від 10.01.2003р. про визнання його грошових вимог в розмірі
1232641 грн. 49 коп. та внесення їх до реєстру вимог кредиторів
ТОВ “Сендмаркет” повернуто без розгляду з посиланням на ст. 86
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 6 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвала мотивована тим, що вимоги ДАК “Укрресурси” не є
безспірними, оскільки вони не підтверджені виконавчими або
розрахунковими документами, за якими у відповідності із
законодавством відбувається списання коштів з рахунків боржника.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.05.2005 р. (колегія суддів у складі: Латиніна О.А.
–головуючий, Видашенко Т.С., Маслової З.Д.) ухвалу
господарського суду м. Севастополя від 30.01.2005р. по справі
№ 20-7/1001 скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до
господарського суду м. Севастополя.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ст. 14
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачає для
конкурсних кредиторів необхідності підтвердження безспірності
своїх вимог виконавчими або розрахунковими документами, по яким
здійснюється безспірне списання коштів з рахунків боржника.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ
“Сендмаркет” звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 23.05.2005р. у справі
№ 20-7/1001 скасувати.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на грубе
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, а саме ч. 1 ст. 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 6, 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
/надалі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
/, конкурсні
кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження
у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня
опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про
порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані
подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до
боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання цієї норми
Закону, кредитором - ДАК “Укрресурси”, подано до господарського
суду м. Севастополя заяву з грошовими вимогами до боржника
№ 21/19-21 від 10.01.2003р. про визнання його грошових вимог в
розмірі 1232641 грн. 49 коп. та внесення їх до реєстру вимог
кредиторів ТОВ “Сендмаркет” з доданням підтверджуючих
документів.
Стаття 6 Закону передбачає необхідну умову безспірності грошових
вимог кредитора лише в разі подання ним заяви про порушення
провадження у справі про банкрутство боржника.
В даному випадку справа про банкрутство порушена за заявою
боржника, а кредитор звернувся з кредиторськими вимогами до
боржника в порядку, передбаченому статтею 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того,
що стаття 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не вимагає від конкурсних
кредиторів при поданні заяви про визнання грошових вимог до
боржника обов’язкового підтвердження грошових вимог виконавчими
чи іншими розрахунковими документами, за яким здійснюється
списання коштів з рахунків боржника.
Згідно ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,
встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, у
попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог
кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення
боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру
вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в
якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та
призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог
кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
Частина 2 статті 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлює, що вимоги
конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,
встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не
розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд
зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, за змістом статей 14 та 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
,
господарський суд зобов’язаний був розглянути заяву кредитора по
суті і, за результатами розгляду зазначеної заяви, визнати або
відхилити грошові вимоги кредитора до боржника, а не залишати їх
без розгляду.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувана постанова відповідає фактичним
обставинам, матеріалам справи та нормам чинного законодавства, у
зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Сендмаркет” залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.05.2005 р. у справі № 20-7/1001 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю.Панова
О.В. Яценко