22-28/358-03-8340 Про стягнення 374 500 грн. - Текст документа

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Торчинська Л.О.) від 28.12.04 позовні вимоги Приватного підприємця Хонелія Н.Е. задоволено. В задоволенні зустрічного позову ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” до приватного підприємця Хонелія Н.Е. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Разюк Г.П. , Колоколов С.І., Петров М.С.) від 14.06.05 вказане рішення скасоване та прийнято нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовлено. Провадження у справі за зустрічним позовом припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, приватний підприємець Хонелія Н.Є. подав касаційну скаргу, у якій стверджує, що при її прийнятті Одеським апеляційним господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просить постанову цю скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” просить скаргу Приватного підприємця Хонелія Н.Є. залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції –без змін.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір”, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В

Приватним підприємцем Хонелія Н.Є. заявлено позов до ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” про стягнення 374 500 грн. боргу.

За твердженням позивача він, на підставі договору безпроцентної позики від 10.03.98р., укладеного з відповідачем, надав ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” позику у гривнях в еквіваленті 70 000 дол. США строком на 5 років для будівництва на пляжі “Південний” Одеської області об’єктів побутового призначення, які відповідач повинен був по закінченню вказаного строку повернути, а частину збудованих об’єктів передати позикодавцю в оренду.

Незважаючи на настання строку повернення коштів та на те, що за отриману позику збудовані певні об’єкти, стверджує позивач, відповідач гроші не повертає і в оренду частину об’єктів не передає.

На підтвердження своїх вимог позивач надав копію договору безпроцентної цільової позики від 10.03.98, укладеного між сторонами, розписку директора ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” - Розумова О.В. від 10.03.98р. про отримання від приватного підприємця Хонелії Н.Є. 142 093 грн. (еквівалент 70 000 дол. США), пояснення Розумова О.В. з приводу використання позики від 04.04.03 та інші докази.

ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” заявило зустрічний позов до Приватного підприємця Хонелія Н.Є. про визнання договору позики від 10.03.98, укладеного між сторонами, недійсним, оскільки він суперечить порядку ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженому постановою Правління НБУ від 02.02.95 № 21, (v0021500-95) в редакції постанови Правління НБУ від 13.10.97р. № 43.

Задовольняючи первісний позов, місцевий суд виходив з того, що відповідач на підставі договору позички від 10.03.98 отримав кошти від позивача, але у визначений згаданим договором строк суму позики не повернув.

Стосовно твердження відповідача про те, що підприємством кошти від позивача не отримані, то в рішенні суду зазначено, що суд не може прийняти такі заперечення, оскільки листом від 04.04.03 колишній директор товариства підтвердив одержання товариством від позивача позики та вкладення цієї суми у будівництво об’єктів, зазначених у договорі від 10.03.98.

Крім того, зазначено у рішенні місцевого суду, з поданого до суду листа виконкому Южненської міської ради від 31.07.03 № 3-04-1105 вбачається, що згідно з п. 2 рішення Южненської міської ради № 141 від 20.04.03 ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” були виконані роботи по будівництву площадок для контейнерів, автомобільної стоянки, спортивних та ігрових майданчиків, пунктів з реалізації прохолоджувальних напоїв (кафе літнього типу), тимчасового танцювального майданчику та ін.

У рішенні місцевого суду також зазначається, що факт передачі грошових коштів відповідачу підтверджується розпискою від 10.03.98 директора товариства Розумова О.В. про одержання від позивача грошей згідно договору позики від 10.03.98, з якої вбачається, що ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” зобов’язується повернути позику до 10.03.03. При цьому Розумов О.В. діяв не як фізична особа, а як директор, тобто керівник підприємства.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено з посиланням на те, що згідно ст. 21 Закону України “Про підприємства в Україні” (887-12) підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, тому сторони договору вправі були визначити надання позики готівковими коштами.

Порушення з боку відповідача встановленого порядку ведення касових операцій, зазначено в рішенні, не можуть бути підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

На рішення місцевого суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що дії колишнього директора підприємства та ПП Хонелія Н.Є. спрямовані на заволодіння майном ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” і по даному факту слідчими органами порушена відповідна кримінальна справа.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та припиняючи провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (1798-12) , апеляційна інстанція послалась на те, що позивач не виконав вимог ухвали від 26.04.05 та від 10.05.05 в частині подання до суду оригіналу спірного договору та розписки.

Що стосується нотаріально посвідченої копії договору, наданого позивачем, то хоча у постанові не зазначено, що вона не є належним доказом, але з її змісту це випливає.

Відповідно до ст. 36 ГПК України (1798-12) письмові докази подаються в оригіналах або належним чином засвідченій копії.

З огляду на те, що справа розглядалася різними інстанціями неодноразово, апеляційній інстанції, з урахуванням ч. 3 ст. 36 ГПК України (1798-12) , слід було вказати чому суд не визнав цей доказ належним.

Як вбачається з матеріалів справи, ні місцевий, ні апеляційний господарські суди не досліджували твердження відповідача про те, що колишній директор підприємства відповідача та ПП Хонелія Н.Є. спірні документи склали з метою заволодіння коштами та майном відповідача шахрайським шляхом.

Ні місцевий, ні апеляційний господарські суди також не дали оцінку твердженням ТОВ “Багатопрофільна фірма “Пір” про невідповідність договору позики від 10.03.98 Порядку ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ від 02.02.95 № 21 (v0021500-95) в редакції постанови Правління НБУ від 13.10.97 № 34.

Не досліджені місцевим та апеляційним господарськими судами і твердження відповідача про те, що будівництво відповідних об’єктів здійснювалося за його кошти.

Із постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.04 у справі № 15/57-04-1267, копія якої мітиться на а.с. 265-270, випливає, що у спірному періоді об’єкти, про які йдеться у спірному договорі, відповідачем все-таки будувалися.

З урахуванням всіх обставин цієї справи відповідач повинен довести, що він будував ці об’єкти за власні кошти, або кошти, які не були коштами позивача.

Вказані обставини свідчать про неповне з’ясування судами обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємця Хонелія Н.Е. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 28.12.04 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.05 у справі № 22-28/358-03-8340 скасувати, а справу передати до господарського суду Одеської області на новий розгляд в іншому складі суддів.