17/193 Про стягнення 5890 грн. - Текст документа

У червні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 5890 грн., посилаючись на те, що останній в добровільному порядку не сплачує штраф, накладений на нього за невірно зазначену масу вантажу при відправці вантажу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2005 (суддя Татенко В.М,) в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить вказане рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального права У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, оскільки вважає, що останнє прийнято відповідно до вимог закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову позивачу в позові, господарський суд виходив з того, що на підставі п. 4 ст. 267 ЦК України (435-15) сплинув строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, оскільки згідно ст. 137 Статуту залізниць України (457-98-п) для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк.

Проте, з вказаними висновками господарського суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі господарський суд не звернув уваги та не дав правової оцінки тій обставині, що частиною 3 ст. 925 ЦК України (435-15) встановлено спеціальну позовну давність до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу в один рік (п. 6 ч. 2 ст. 258 цього кодексу (435-15) ). Строк позовної давності в один рік застосовується до вимог, що висуваються як вантажовідправником (вантажоодержувачем), так і перевізником.

Перебіг строку позовної давності, відповідно до зазначеної статті, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Тому, рішення господарського суду, як прийняте з порушенням норм матеріального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2005 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.