ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 10/198
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. – головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами в Полтавській області, м. Полтава (далі –Інспекція)
на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 25.06.2005
зі справи № 10/198
за позовом Інспекції
до товариства з обмеженою відповідальністю “Довкілля-К”,
м. Полтава (далі –ТОВ “Довкілля-К”)
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору –приватного підприємства
“Інарт”, м. Полтава (далі –ПП “Інарт”)
про стягнення 17 872,47 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Інспекції –не з’явились,
ТОВ “Довкілля-К” –Гузя К.Ж.,
ПП “Інарт” –не з’явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Інспекція звернулася до господарського суду Полтавської області
з позовом про стягнення з ТОВ “Довкілля-К” 17872,47 грн.
фінансових санкцій за порушення дисципліни ціноутворення.
Рішенням названого суду від 30.11.2004 (суддя Іваницький О.Т.) у
задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що
рівень рентабельності ПП “Інарт” як виробника видавничої
продукції не підлягає включенню до рівня рентабельності
замовника друкованих видань –ТОВ “Довкілля-К”, в зв’язку з чим
висновок Інспекції щодо перевищення відповідачем законодавчо
встановленого рівня рентабельності є помилковим.
У ході перегляду зазначеного рішення в апеляційному порядку
ухвалою Київського міжобласного апеляційного суду від 25.06.2005
(колегія суддів у складі: суддя Сергейчук О.А. –головуючий,
судді Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.І.) було призначено судову
бухгалтерську експертизу в даній справі з метою з’ясування
питання щодо фактичного перевищення ТОВ “Довкілля-К” рівня
рентабельності, затвердженого пунктом 6.1 постанови Кабінету
Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 “Про встановлення
повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів
міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
, та
зобов’язано позивача здійснити попередню оплату вартості цієї
експертизи.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 25.06.2005 на підставі пункту 5 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі –ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
) апеляційну скаргу залишено без розгляду. Названий
судовий акт мотивовано тим, що позивач відмовився від здійснення
попередньої оплати експертизи, у той час коли вирішення даного
спору по суті є неможливим без висновків компетентного
спеціаліста.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної
інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм
процесуального права, зокрема статті 82 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Довкілля-К” зазначає про
правомірність залишення апеляційним судом апеляційної скарги без
розгляду та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а
касаційну скаргу –без задоволення.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським
судом норм процесуального права, заслухавши пояснення
представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали з
передачею справи до суду апеляційної інстанції для здійснення
апеляційного провадження з огляду на таке.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 103
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Так, відповідно до цієї статті
апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги
має право:
1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а
скаргу без задоволення;
2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове
рішення;
3) скасувати рішення повністю або частково і припинити
провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю
або частково;
4) змінити рішення.
Відтак, чинним процесуальним законодавством України не
передбачено такого повноваження апеляційного господарського
суду, як залишення апеляційної скарги без розгляду. У даному
випадку, зокрема, господарський суд, дійшовши висновку про
ненадання позивачем належного доказу на підтвердження його
позовних вимог (висновку експертизи) мав право залишити позов
без розгляду або розглянути спір за наявними у справі доказами.
Таким чином, оскаржуваний судовий акт прийнято апеляційним
господарським судом поза межами визначеної законом компетенції з
порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини
першої статті 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для
його скасування.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в
Полтавській області задовольнити.
2. Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 25.06.2005 зі справи № 10/198 скасувати.
Справу передати до Київського міжобласного апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь