12/100в Про зобов’язання відповідача виконати зобов’язання за договором, - Текст документа

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2005 року позов задоволений. Зобов’язано Донецьку залізницю виконати зобов’язання за інвестиційним договором від 15.07.2004 року № Д/НКВ-0480/НЮ шляхом передачі позивачу інвестицій у вигляді об’єкта незавершеного будівництва (фундамент) для будівництва багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк, м-н Привокзальний, вул.Гірська, 38 б.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2005 року рішення суду скасовано. В позові ТзОВ “Донгорстрой” відмовлено. Зустрічний позов Донецької залізниці задоволений. Розірваний інвестиційний договір від 15.07.2004 року № Д/НКВ-0480/НЮ, укладений між Донецькою залізницею та ТзОВ “Соціальна ініціатива”.

У касаційній скарзі ТзОВ “Донгорстрой” просить вказану постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як правильно встановлено судом, 15.07.2004 року між Донецькою залізницею та ТзОВ “Соціальна ініціатива”, правонаступником якого є ТзОВ “Донгорстрой”, був укладений інвестиційний договір № Д/НКВ-0480/НЮ, за умовами якого Донецька залізниця зобов’язувалась передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива” впродовж 60 днів з дня підписання інвестиційного договору, інвестиції у вигляді об'єкту незавершеного будівництва (фундаменту) для будівництва багатоповерхового житлового будинку розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Донецьк, мікрорайон Привокзальний, вул.Гірська № 38“б”. У встановлений інвестиційним договором строк об'єкт незавершеного будівництва забудовнику переданий не був.

Листом від 15.02.2005 року залізниця звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива” з пропозицією вважати інвестиційний договір № Д/НКВ-0480/НЮ від 15.07.2004 року таким, що припинив свою дію, у зв’язку з неможливістю виконання залізницею взятих на себе зобов'язань.

Не погодившись на припинення договірних відносин, правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальна ініціатива” - позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання Донецької залізниці виконати свої обов'язки за інвестиційним договором № Д/НКВ-0480/НЮ.

В ході розгляду справи, Донецькою залізницею була подана зустрічна позовна заява про розірвання інвестиційного договору, з тих підстав, що спірне майно є загальнодержавною власністю та наказом Міністерства транспорту України № 548 від 24.06.2004 року передано у комунальну власність.

Згідно ст. 607 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 205 Господарського кодексу України (436-15) зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про залізничний транспорт” (273/96-ВР) , ст. 4 Закону України “Про транспорт” (232/94-ВР) , ч. 1 ст. 34 Закону України “Про власність” (697-12) об'єкт незавершеного будівництва (фундамент), який підлягав передачі позивачу за умовами спірного інвестиційного договору відноситься до об'єктів загальнодержавної власності. Вказаний об'єкт є також об'єктом соціальної інфраструктури, оскільки призначений для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” (147/98-ВР) орган уповноважений управляти державним майном вправі прийняти рішення щодо передачі об'єкту соціальної інфраструктури у комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ та міст.

Міністерство транспорту України наказом № 548 від 24.06.2004 року прийняло рішення про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Донецька деяких об'єктів незавершеного будівництва, у тому числі об'єкту незавершеного будівництва розташованого у мікрорайон Привокзальний, вул.Гірська № 38“б”. Тобто, спірний об'єкт ще до укладання інвестиційного договору вибув із володіння залізниці, що позбавило її права розпоряджатись цим об'єктом, в тому числі і використовувати його в якості інвестиції.

Тобто, виконання з боку залізниці умов інвестиційного договору № Д/НКВ-0480/НЮ виявилось неможливим внаслідок зміни власника об'єкту інвестиції.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України своїм наказом № 85 від 13.01.2005 (v0085224-05) року (в редакції наказу Фонду держмайна № 394 від 02.03.2005 року (v0394224-05) ) заборонив всі способи продажу та відчуження державного майна, за виключенням об'єктів, що включені до Державної програми приватизації майна, господарських товариств, створених на базі державної форми власності, а також об'єктів, що безоплатно передаються в комунальну власність.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість виконання залізницею, з незалежних від неї обставин, зобов’язань за інвестиційним договором № Д/НКВ-0480/НЮ і, тому, такі зобов’язання в силу ст. 607 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 205 Господарського кодексу України (436-15) вважаються припиненими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що припинення зобов’язань за інвестиційним договором тягне за собою припинення дії і самого договору і скасувавши рішення місцевого суду оскаржуваною постановою обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволені позову і розірвав інвестиційний договір № Д/НКВ-0480/НЮ, задовольнивши зустрічний позов Донецької залізниці.

Доводи ТзОВ “Донгорстрой”, викладені в касаційній скарзі, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Постанова господарського суду відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства, тому її необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ “Донгорстрой” - без задоволення.