ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 7/142-38.1(1/53-38)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 року
у справі господарського суду Волинської області за позовом ДК
“Газ України” НАК “Нафтогаз України” до ВАТ по газопостачанню та
газифікації “Волиньгаз”
про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Волиньгаз”
про стягнення боргу за спожитий природний газ та пені за
несвоєчасні розрахунки.
Посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором
№ 10/16-1468 від 25.12.2000 року, просив стягнути з ВАТ
“Волиньгаз” 5145984 гривні 74 коп. основного боргу, 721353
гривні 85 коп. пені, 360218 гривень 93 коп. штрафу, 492497
гривень92 коп. втрат коштів від інфляції і 339264 гривні 48
коп. –3 проценти річних.
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.02.2005
року Дочірній компанії “Газ України “НАК “Нафтогаз України” в
позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23.06.2005 року рішення суду залишено без зміни.
В касаційній скарзі ДК “Газ України “НАК “Нафтогаз України”
просить скасувати судові рішення і задовольнити позов,
посилаючись на неправильне застосування судами ст. 130, 161 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, постанови
Кабінету Міністрів України № 1785 від 13.11.1998 року
( 1785-98-п ) (1785-98-п)
і постанови НКРЕ № 759 від 12.07.2000 року
( v0759227-00 ) (v0759227-00)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
За п. 3 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у мотивувальній частині
рішення суду вказуються обставини справи, докази, на підставі
яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд
відхилив клопотання і докази сторін.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення
є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з
загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинної на момент
виникнення спірних правовідносин, зобов’язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк.
Така ж вимога міститься і в ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо
обов’язків, які продовжують існувати після набрання чинності цим
Кодексом.
Суд відмовив в позові з тих мотивів, що відповідач не має права
визначати порядок, розміри та строки розрахунків з позивачем,
оскільки це не відповідає постанові Кабінету Міністрів України
та Національного банку України від 13.11.1998 року № 1785 “По
вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ”
( 1785-98-п ) (1785-98-п)
, якою було визначено алгоритм для здійснення
розрахунків.
Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Вказаний алгоритм визначає послідовність дій підприємств та
банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на
розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ і
не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків
оплати вартості поставленого газу та не припиняє зобов’язання
боржника з оплати боргу кредитору, в тому числі шляхом
реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів
природного газу.
За таких обставин судові рішення визнати законними не можна,
тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий
розгляд.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати
наведене, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення
відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 23.06.2005 року і рішення господарського суду Волинської
області від 14.02.2005 року.
Справу передати до господарського суду Волинської області на
новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий О. Шульга
Судді Т. Козир
В. Семчук