ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 6/442
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П. , Ходаківської І.П. ,
розглянувши матеріали ВАТ “Дніпропетровський завод
касаційної скарги металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна”
на постанову від 16.05.2005 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
від 30.11.2004 господарського суду
та рішення Дніпропетровської області
у справі № 6/442
за позовом ВАТ “Дніпропетровський завод
металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна”
до ТОВ “Індепендент”
про стягнення 31680,77 грн.,
та за зустрічним ТОВ “Індепендент”
позовом ВАТ “Дніпропетровський завод
до металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна”
Про стягнення 5692,23 грн.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Мовчан Д.Ю.,
- відповідача –Коновець О.А.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 30.11.2004 господарського суду Дніпропетровської
області у справі № 6/442 задоволені частково первісні позовні
вимоги ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій
ім. І.В.Бабушкіна”; стягнуто з ТОВ “Індепендент” на користь ВАТ
“Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна»
8066,97 грн. основного боргу, 191,83 грн. пені, 82,59 грн.
державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в
решті основного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено
повністю; стягнуто з ВАТ “Дніпропетровський завод
металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» на користь ТОВ
“Індепендент” 5692,23 грн. пені, 56,92 грн. держмита та 118,00
грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Додатково стягнуто з ТОВ
“Індепендент” в доход державного бюджету 5,92 грн. держмита.
Постановою від 16.05.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 6/442 рішення від 30.11.2004
господарського суду Дніпропетровської області у цій справі
залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою від 16.05.2005 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду та рішенням від 30.11.2004
господарського суду Дніпропетровської області у справі № 6/442,
ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій
ім. І.В.Бабушкіна» подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені постанову
та рішення та передати справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими
судами норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
04.04.2003 між ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій
ім. І.В.Бабушкіна» та ТОВ “Індепендент” укладений договір № 50
на поставку продукції, відповідно до умов якого позивач
зобов'язався виготовити та відвантажити відповідачу
металоконструкції в строки та на умовах, обумовлених сторонами,
а відповідач зобов'язався прийняти таку продукцію та сплатити її
вартість.
На підставі вищевказаного договору, 25.05.2004 позивач
відвантажив, а відповідач отримав металопродукцію вагою 8543 кг.
загальною вартістю 27679,32 грн.; проте, в порушення умов п. 4.4
договору, відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості
поставленої продукції в повній мірі не виконані: відповідач
частково розрахувався за отриману металопродукцію в розмірі
19612,35 грн., внаслідок чого склалась заборгованість в сумі
8066,97 грн.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(ст.ст. 525,
526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
),
зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту
планування, договору, а при відсутності таких вказівок -
відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння
відмова від виконання зобов'язання не допускається, за винятком
випадків, передбачених законом.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком господарських судів першої та
апеляційної інстанцій щодо задоволення первісних позовних вимог
в частині стягнення з відповідача 8066,97 грн. суми основного
боргу та 191,83 грн. пені, стягнення якої передбачено п. 5.1
договору.
Також, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого та
апеляційного господарських судів про відмову в задоволенні решти
позовних вимог по первісному позову, виходячи з наступного:
- враховуючи необґрунтованість посилання позивача на додаткову
угоду № 3 від 08.05.2003 і безпідставність його вимог щодо
стягнення 27353,85 грн. збитків, штрафу, річних та інфляційних
витрат, оскільки вказана додаткова угода не набрала чинності і
не є підставою виникнення зобов'язань у відповідача, а виконання
позивачем робіт по виготовленню зазначених металоконструкції
вважається позадоговірним.
- зобов'язання щодо здійснення передоплати по спірному договору
з боку відповідача вважаються виконаними, що виключає можливість
нарахування 2094,25 грн. річних, 4103,46 грн. інфляційних витрат
та 5235,62 грн. пені.
Щодо задоволення судами першої та апеляційної інстанцій
зустрічних позовних вимог, то колегія суддів Вищого
господарського суду погоджується з висновками останніх, на
підставі наступного:
Як встановлено судовими інстанціями, згідно об'ємної відомості
№ 1 до договору від 04.04.2003 № 50 (п. 7), з урахуванням
протоколу розбіжностей сторонами встановлений остаточний строк
поставки металоконструкцій по замовленню № 427 - до 18.05.2003;
п. 5.2 договору передбачена сплата постачальником пені при
порушенні строків відвантаження готової продукції, у розмірі
0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день
прострочення (розмір пені розраховується виходячи із вартості
готової продукції). Судовими інстанціями встановлено, що ВАТ
“Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна» не
виконав свої зобов’язання в частині відвантаження продукції у
встановлений строк, фактичне відвантаження готової продукції
постачальником здійснювалось 23.05.2003 (специфікація № 226),
19.06.2003 (специфікації №№ 291, 297), 03.07.2003 (специфікація
№ 352), 10.07.2003 (специфікація № 387), 16.07.2003
(специфікації №№ 415, 421), 25.05.2004 (специфікації №№ 261,
262).
За таких обставин постачальник зобов'язаний сплатити пеню за
порушення строків відвантаження готової продукції, що становить
5692,23 грн.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку про те, що постанова від 16.05.2005
Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення
від 30.11.2004 господарського суду Дніпропетровської області у
справі № 6/442 прийняті з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, а тому підстави для зміни чи скасування
вказаних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій
ім. І.В.Бабушкіна» на постанову від 16.05.2005
Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення
від 30.11.2004 господарського суду Дніпропетровської області у
справі № 6/442 залишити без задоволення.
Постанову від 16.05.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення від 30.11.2004 господарського
суду Дніпропетровської області у справі № 6/442 залишити без
змін.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
І.Ходаківська