ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 6/413-35/339
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О., (головуючий),
Панченко Н.П. (доповідач),
Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну
скаргу і додані до неї
матеріали ТОВ “Тандем”
на постанову від 17.01.2005 року
Київського апеляційного Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 6/413-35/339
господарського суду господарського суду міста Києва
за позовом ДК “Газ України “НАК “Нафтогаз
України”
до ТОВ “Тандем”
третя особа ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз
України”
Про стягнення 5495228,49 грн.
В судовому засіданні взяв участь представники:
позивача – Ярина І.В. (дов. від 10.06.2005 р.
№ 143/102),
відповідача – Литвиненко В.В. (дов. № 810-05 від
01.08.2005р.)
третьої особи – Самойленко К.В. (дов. від 31.01.2005
р. № 2-50)
В С Т А Н О В И В:
Дочірня компанія “Газ України” Національної компанії “Нафтогаз
України” у травні 2003 року звернулася до господарського суду
м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю
“Тандем” про стягнення 5502999,75 грн., з яких: 5377599,35 грн.
боргу за переданий природний газ за договором № 06/03-1080 від
31.01.2003р., 22048,57 грн. -3% річних, 103,251,83 грн. пені за
прострочення платежу за період з 02.02.2003 р. по 24.03.2003 р.
Позивач у вересні 2003 р. подав заяву про уточнення позовних
вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5377699,35 грн.
основного боргу, 20725,59 грн. - 3% річних, 96803,55 грн. пені
за прострочення платежу за період з 05.02.2003 р. по 24.03.2003
р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.09.03 у справі
№ 6/413 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Тандем” на
користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 5377699,35 грн.
боргу, 96803,55 грн. пені, три проценти річних з простроченої
суми в розмірі 20725,59 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
21.01.2004 р. рішення господарського суду м. Києва від
04.09.2003 р. у справі № 6/413 скасовано, в позові дочірньої
компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до ТОВ “Тандем”
про стягнення 5495228,49 грн. відмовлено. Постанова мотивована
тим, що документ поданий позивачем акт приймання-передачі
природного газу від 31.01.2003 р. не відповідає вимогам пункту
3.2 договору і не може бути підставою для здійснення остаточних
розрахунків між сторонами договору, оскільки не є належним
доказом, що засвідчує факт поставки природного газу.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2004 р.
постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.01.2004 р. та рішення господарського суду м. Києва від
04.09.2003 р. у справі № 6/413 скасовано, справу передано на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Рішенням господарського суду м. Києва від21.10.2004 р. у справі
№ 6/413-35/339 позов задоволено частково, припинено провадження
у справі в частині стягнення 5377699,35 грн. боргу, стягнуто з
ТОВ “Тандем” на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
96803,55 грн. пені, 20725,59 грн. три проценти річних.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2005 р. рішення господарського суду м. Києва від
21.10.2004 р. у справі № 6/413-35/339 залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що у зв’язку зі сплатою відповідачем
суми боргу суд першої інстанції правомірно припинив провадження
у справі в частині стягнення 5377699,35 грн. на підставі пункту
11 статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та відповідно до умов
договору та ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
стягнув з відповідача на
користь позивача пеню у сумі 96803,55 грн. та 20725,59 грн. –3%
річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тандем” у своїй
касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 17.01.2005 р. у справі
№ 6/413-35/339 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити
у позові повністю. Скаржник вважає, що постанова від 17.01.2005
р. прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального
права, зокрема, ст ст. 161, 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що суд не
застосував “Правила подачі та використання природного газу в
народному господарству України”, затверджені наказом
Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 р. № 355 ( z0281-94 ) (z0281-94)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Ви щого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у
справі 31.01.2003 р. був укладений договір № 06/03-1080 на
постачання природного газу, на виконання умов якого позивач
поставив відповідачу у січні 2003 року природний газ в обсязі
62905,699 тис. куб. м на загальну суму 17377699,35 грн., про що
31.01.2003 сторони підписали акт приймання-передачі природного
газу; на дату звернення позивача з позовом до суду відповідач
частково у сумі 5377699,35 грн. не виконав свої зобов’язання по
оплаті поставленого природного газу; вказану суму боргу
відповідач оплатив після звернення позивача до суду платіжними
дорученнями № 116 від 11.02.2004 р. та № 234 від 21.04.2004 р.
Розділом 5 договору сторони узгодили порядок та строки
розрахунків за природний газ, де вказано, що оплата здійснюється
покупцем шляхом 100% оплати грошовими коштами. Перша проплата в
розмірі 50% від вартості запланованих для поставки обсягів
здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту
підписання договору, наступні проплати здійснюються наступним
чином: 50% вартості запланованого місячного обсягу газу покупець
сплачує грошовими коштами на користь постачальника протягом двох
банківських днів місяця, наступного за звітнім. Підставою для
розрахунків є акт приймання-передачі природного газу станом до
31.01.2003.
Пунктом 6.2 Договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за
газ у строки, зазначені в п. 5.1 договору, покупець сплачує на
користь постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі
подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який
сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день
прострочення.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
правила Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
про відповідальність за порушення договору
застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були
допущені після набрання чинності цим Кодексом, ( 435-15 ) (435-15)
крім
випадків, коли в договорах, укладених до 1.01.2004 року, була
встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування до
спірних правовідносин правил, встановлених Цивільним кодексом
УРСР, ( 435-15 ) (435-15)
зокрема ст. ст. 161, 214 вказаного Кодексу,
( 435-15 ) (435-15)
згідно з якими та відповідно до умов договору
місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення
з відповідача 96803,55 грн. пені та 20725,59 грн. 3% річних.
З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що під час розгляду справи судами
попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на
основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ТОВ “Тандем” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 17.01.05 р. у справі
№ 6/413-35/339 залишити без задоволення.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.01.05 р. у справі № 6/413-35/339 залишити без змін.