ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 3/89-13/151(3/121-5/49)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. та Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу релігійної громади Української
православної церкви Київського патріархату, с. Дроздовичі
Городоцького району Львівської області (далі –релігійна громада
УПЦ-КП)
на рішення господарського суду Львівської області від 01.07.-
05.07.2004
та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
30.06.2005
зі справи № 3/89-13/151 (№ 3/121-5/49)
за позовом релігійної громади Української греко-католицької
церкви, с. Дроздовичі Городоцького району Львівської області
(далі –релігійна громада УГКЦ)
до релігійної громади УПЦ-КП
про усунення перешкод у користуванні культовою будівлею;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні позивача - Львівська обласна державна адміністрація.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Довбуша О.Р., Шльомського В.І., Шиналя В.М. (за
довіреністю релігійної громади УГКЦ),
відповідача - Мороз Г.П. , Захарчишин М.П. (за довіреністю
релігійної громади УПЦ-КП),
третя особа - не з’явилися.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2004 зі
справи № 3/121-5/49 скасовано рішення господарського суду
Львівської області від 18.09.2003 і постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 25.12.2003 зі справи
№ 3/121-5/49, а цю справу передано на новий розгляд до
господарського суду Львівської області. Постанову суду
касаційної інстанції з посиланням на приписи частин другої та
третьої статті 17 Закону України “Про свободу совісті та
релігійні організації” ( 987-12 ) (987-12)
мотивовано тим, що оскільки
порядок почергового користування культовою будівлею в селі
Дроздовичі релігійними громадами УГКЦ та УПЦ-КП визначено
розпорядженням голови Львівської обласної ради від 03.01.1995
№ 2 на порушення його повноважень, а не рішенням обласної
державної адміністрації, це розпорядження не може вважатись
виконавчим документом відповідно до приписів пункту 14 статті 3
та пункту 10 статті 181 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.04.2004
(суддя Станько Л.Л.) за новим розглядом цій справі присвоєно
№ 3/89-13/151 (№ 3/121-5/49).
Рішенням господарського суду Львівської області від
01-05.07.2004 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено: зобов’язано
релігійну громаду УПЦ-КП усунути і не чинити перешкод релігійній
громаді УГКЦ в користуванні церквою “Святого Миколая” у селі
Дроздовичі. Рішення суду першої інстанції з посиланням на
приписи статті 17 Закону України “Про свободу совісті та
релігійні організації” ( 987-12 ) (987-12)
мотивовано тим, що релігійна
громада УПЦ-КП без належних підстав одноособово володіє і
користується церквою “Святого Миколая” у селі Дроздовичі, а з
релігійною громадою УГКЦ укладено договір на користування цією
культовою будівлею.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
30.06.2005 (колегія суддів у складі: суддя Мирутенко О.Л.
–головуючий, судді Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.) апеляційну скаргу
релігійної громади УПЦ-КП залишено без задоволення; рішення
господарського суду Львівської області від 01-05.07.2004
частково змінено: зобов’язано релігійну громаду УПЦ-КП усунути і
не чинити перешкод релігійній громаді УГКЦ в користуванні
церквою “Святого Миколая” у селі Дроздовичі в години, вказані у
договорі від 23.06.2004. В решті рішення суду першої інстанції
залишено без змін. Постанову суду апеляційної інстанції
мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано часи
користування позивачем культовою будівлею, визначені у договорі
від 23.06.2004. Інші мотиви рішення суду першої інстанції
визнано правомірними.
Релігійна громада УПЦ-КП звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою від 11.08.2005, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Львівської області від
01-05.07.2004 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 30.06.2005, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції. Мотивом касаційної скарги
зазначено помилкове визнання попередніми судовими інстанціями
релігійної громади УГКЦ належним користувачем спірної культової
будівлі, оскільки, на думку скаржника, рішення органу місцевого
самоврядування про надання позивачеві в користування цієї
будівлі винесено з порушенням вимог статті 17 Закону України
“Про свободу совісті та релігійні організації” ( 987-12 ) (987-12)
.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі
–ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і місце
розгляду скарги. Представники Львівської обласної державної
адміністрації в судове засідання не з’явилися.
Перевіривши повноту вставлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність
підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- розпорядженням голови Львівської обласної ради від 03.01.1995
№ 2 “Про визначення порядку почергового користування церквою
“Святого Миколая” у селі Дроздовичі Городецького району”
зобов’язано балансоутримувача в місячний термін передати церкву
“Святого Миколая” (далі –культова будівля) у почергове
користування релігійним громадам УГКЦ та УПЦ-КП, уклавши з
кожною громадою окремий договір, в яких визначити умови
користування (години користування тощо);
- до 1989 року культова будівля була закрита і не
використовувалась; з 1989 року по 1990 рік культовою будівлею
користувалась громада Руської православної церкви, до складу
якої входили віруючі двох нині діючих громад села; з 1990 року
культовою будівлею користується громада УАПЦ, яка у 1995 році
змінила свою конфесійну належність і перейшла до об’єднання
УПЦ-КП;
- Городоцькою районною радою укладено договір від 10.01.1995 на
почергове користування культовою будівлею з релігійною громадою
УГКЦ;
- УПЦ-КП відмовилась укладати договір на почергове користування
культовою будівлею і відмовляється надати цю будівлю для
використання релігійній громаді УГКЦ;
- релігійною громадою УГКЦ та Городоцькою районною державною
адміністрацією укладено новий договір від 23.06.2004 про порядок
користування культовою будівлею, в якому визначено право
позивача на користування у певні часи.
Причиною подання касаційної скарги стало питання про
правомірність негаторного позову релігійної громади УГКЦ.
Судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування зі справи, проте
цим обставинам дано помилкову юридичну оцінку.
Згідно з частинами другою та третьою статті 17 Закону України
“Про свободу совісті та релігійні організації” ( 987-12 ) (987-12)
в
редакції Закону України від 23.12.1093 № 3795-XII, що були
чинними на час ухвалення розпорядженням голови Львівської
обласної ради від 03.01.1995 № 2:
“Культові будівлі і майно, які становлять державну власність,
передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у
безоплатне користування або повертаються у власність релігійних
організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці
Крим - Уряду Республіки Крим.
Культова будівля і майно, що є державною власністю, може
передаватися у почергове користування двом або більше релігійним
громадам за їх взаємною згодою. При відсутності такої згоди
державний орган визначає порядок користування культовою будівлею
і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору”.
Порядок почергового користування культовою будівлею в селі
Дроздовичі релігійними громадами УГКЦ та УПЦ-КП визначено
розпорядженням голови Львівської обласної ради від 03.01.1995
№ 2, а не рішенням обласної державної адміністрації. Отже,
зазначене розпорядження про порядок почергового користування
культовою будівлею винесено з порушенням повноважень голови
обласної ради.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
З огляду на зміст викладеної конституційної норми розпорядження
голови Львівської обласної ради від 03.01.1995 № 2 не може мати
юридичної сили для балансоутримувача культової будівлі щодо його
обов’язку на укладення договорів користування цією будівлею. У
зв’язку з викладеним є помилковими висновки попередніх судових
інстанцій з цієї справи про наявність у позивача права на
користування культовою будівлею. Оскільки релігійна громада УГКЦ
не має належних підстав для користування культовою будівлею, не
підлягає задоволенню її негаторний позов.
Керуючись статтями статями 111-9 - 111-11, 122 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу релігійної громади Української православної
церкви Київського патріархату у селі Дроздовичі Городоцького
району Львівської області зі справи № 3/89-13/151 (№ 3/121-5/49)
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
01-05.07.2004 і постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 30.06.2005 з цієї справи скасувати.
3. У задоволенні позову релігійної громади Української
греко-католицької церкви, с. Дроздовичі Городоцького району
Львівської області відмовити.
4. Господарському суду Львівської області видати поворотний
наказ про повернення релігійній громаді Української православної
церкви Київського патріархату суми судових витрат за наявності
документів про стягнення цієї суми з відповідача та наказ про
стягнення судових витрат з релігійної громади Української
греко-католицької церкви, с. Дроздовичі Городоцького району
Львівської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь