8/3526 Про стягнення 756 268,23 грн. - Текст документа

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2005 р. (суддя Давидюк В.К.) позов задоволено частково: стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи –587 188, 83 грн. боргу; 46 481,82 грн. пені, -14 435,89 грн. 3% річних. Всього на загальну суму-648 106, 54 грн. Припинено провадження у справі в решті заявлених позовних вимог за відсутністю предмету спору. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи про стягнення 37 440 грн. збитків.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.09.2005 р. (судді: Пасічник С.С., Зав’язун В.С., Шкляр Л.Т.) рішення господарського суду Житомирської області від 16.03.2005 р. скасовано в частині стягнення пені, прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові та змінено рішення в частині стягнення боргу і 3% річних. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи та ТОВ “Міжнародна насіннєва компанія” звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких ТОВ “Міжнародна насіннєва компанія” просить постанову скасувати, а Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи просить постанову скасувати частково в частині стягнення 3% річних в сумі 9 862,48 грн.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 17.11.2005 р. у зв’язку з перебуванням на лікарняному судді Фролової Г.М., змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого –судді Муравйова О.В., суддів Полянського А.Г., Рогач Л.І., для розгляду касаційної скарги, призначеної до слухання на 17.11.2005 р. у справі № 8/3526.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Міжнародна насіннєва компанія” відпустила ПСП ім. Цюрупи насіння цукрових буряків відповідно до накладних: № 527 від 27.03.2004 р. на суму 439 951,66 грн.; № 589 від 02.04.2004 р. на суму 249 867,20грн., № 868 від 12.05.2004 р. на суму 5 163,76 грн. Всього на загальну суму –694 982,62 грн. На відпуск насіння цукрових буряків зі сторони позивача було виписано податкові накладні № 489 від 27.03.2004 р., № 550 від 02.04.2004 р. та № 626 від 12.05.2004 р. (а.с.80-82) та отримано зазначений товар відповідальними особами відповідача на підставі довіреностей № 597461, серія ЯЗП від 03.04.2004 р., № 597438, серія ЯЗП від 28.03.2004 р., № 597566, серія ЯЗП від 13.05.2004 р. (а.с.15, 17, 19).

Апеляційним господарським судом зроблено висновок, що зазначені накладні, довіреності, податкові накладні не містять посилань на договори поставки насіння № 379/04, № 380/04 від 18.03.2004 р., на які вказував позивач, стверджуючи, що відпуск насіння було здійснено на їх підставі. Апеляційною інстанцією встановлено, що в податкових накладних в розділі “умова продажу” (форма цивільно-правового договору) йдеться саме про видаткові накладні № 527 від 27.03.2004 р., № 589 від 02.04.2004 р., № 868 від 12.05.2004 р.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції, що між сторонами склались відносини, які не підпадають під дію договорів поставки насіння цукрових буряків № 379/04 та № 380/04 від 18.03.2004 р., оскільки у зазначених бухгалтерських документах, що свідчать про проведення господарської операції, відсутнє будь-яке посилання на номер та дату укладених між сторонами угод. Також в укладених між ТОВ “Міжнародна насіннєва компанія” та ПСП ім. Цюрупи договорах № 379/04 та № 380/04 поставки насіння цукрових буряків передбачено, що покупець (ПСП ім. Цюрупи) оплачує товар не пізніше 20.03.2004 р. (договір № 379/04 пункт 3.4) та не пізніше 20.03.2004 р. у сумі 77 671,45 грн., а в решті до 15.10.2004 р. (договір № 380/04 пункт 3.3), а сам товар повинен бути поставлений останньому Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна насіннєва компанія” не пізніше 28.03.2004 р. (п. 4.2).

Як встановлено апеляційним господарським судом, попередня оплата не здійснювалась, насіння відпускалось поза межами погодженого в договорах строку.

А тому, суд дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі накладних, за якими було передано насіння, які за своєю правовою природою регулюються договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України (435-15) зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог закону - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 525 ЦК України (435-15) ).

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України (435-15) покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Але відповідач розрахунок не здійснив.

На підставі заяви ТОВ “Міжнародна насіннєва компанія” за № 25-02-05 від 07.02.2005 р., адресованій під час розгляду даної справи ПСП імені Цюрупи, сума заборгованості за насіння зменшилась на 120 000 грн.: шляхом зарахування зустрічних вимог у порядку ст. 601 ЦК України (435-15) , враховуючи відпуск ПСП ім. Цюрупи Товариству з обмеженою відповідальністю “Міжнародна насіннєва компанія” 120 тонн цукру за накладними № 106, № 106а та № 106б від 31.03.2004 р. на загальну суму 120 000 грн. (а.с.76-78). Основний борг відповідача перед позивачем станом на 07.02.2005 р. склав 574 982,62 грн.

Також апеляційним господарським судом вірно зазначено, що місцевий господарський суд дійшов невірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з ПСП імені Цюрупи штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 46 481,82 грн.

Зважаючи на те, що позивач невірно визначив період нарахування 3% річних та суму боргу, з якої вони мають обчислюватись (без врахування дати відпуску насіння та проведення зарахування зустрічних вимог, а також приписів ст. 692 ЦК України (435-15) ) і що розмір річних із зазначених сум боргу в цілому перевищує розмір, який просить стягнути позивач згідно уточнених розрахунків всього 14 435,89 грн., суд вірно прийняв до уваги саме цю суму.

Також судом підставно взято до уваги заяву позивача з посиланням на ч. 8 ст. 269 ГК України (436-15) щодо спливу позовної давності за зустрічним позовом.

На підставі встановлених фактичних обставин апеляційним господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в судовому засіданні за згодою сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи та Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна насіннєва компанія” залишити без задоволення.