ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.10.2005                                Справа N 2-22/3222-2005
 
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.С.
–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув  касаційні  скарги Фірми “Стас і К0”,  м.  Сімферополь
(далі –Фірма “Стас і К0”)
та
Павлова  В.І. –генерального директора Фірма “Стас  і  К0”  (далі
–Павлов В.І.)
на  рішення господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
02.03.2005
та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.05.2005
зі справи № 2-22/3222-2005
за   позовом   науково  -  виробничого  підприємства   “Компанія
“Деметра”, с. Фрунзе Сакського району Автономної Республіки Крим
(далі –НВП “Компанія “Деметра”)
до Фірми “Стас і К0”
 
про   усунення порушень прав на винахід.
 
За  результатами розгляду касаційної скарги Вищий  господарський
суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
02.03.2005  (суддя Яковлєв С.В.), залишеним без змін  постановою
Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від
26.05.2005  (колегія суддів у складі: Маслова З.Д.  –головуючий,
судді  Котлярова О.Л., Лисенко В.А.), позов задоволено частково:
заборонено   Фірмі  “Стас  і  К0”  виготовлення  тари   “Бочонок
сувенірний”  із  застосуванням запатентованого винаходу  “Прилад
для    зберігання   рідини”,   застосування   такого   продукту,
пропонування  для продажу, в тому числі через Інтернет,  продаж,
імпорт  (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот  або
зберігання  такого продукту в зазначених цілях. В інший  частині
позовних  вимог  провадження  зі справи  припинено  на  підставі
пункту  4 частини першої статті 80 Господарського процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі –ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).  Зазначені
рішення судових інстанцій з посиланням на приписи статей  28  та
34  Закону  України  “Про охорону прав  на  винаходи  і  корисні
моделі”  ( 3687-12 ) (3687-12)
        , статті 33 ГПК ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  положення
пункту  56  рекомендацій  президії  Вищого  господарського  суду
України  від 10.06.2004 № 04-5/1107 “Про деякі питання  практики
вирішення  спорів,  пов'язаних із захистом прав  інтелектуальної
власності”  ( v1107600-04 ) (v1107600-04)
         мотивовано тим,  що  НВП  “Компанія
“Деметра”  доведено  виготовлення Фірмою “Стас  і  К0”  продукту
–тара  “Бочонок  сувенірний” - із застосуванням  запатентованого
винаходу,  власником  патенту на який є позивач,  без  наявності
угоди між сторонами спору про використання винаходу.
 
Громадянин Павлов В.І. та Фірма “Стас і К0” звернулися до Вищого
господарського   суду   України  з  касаційними   скаргами   від
24.06.2005, в яких просять скасувати рішення господарського суду
Автономної   Республіки   Крим  від  02.03.2005   та   постанову
Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від
26.05.2005   та   залучити  до  участі  у  справі   як   другого
співвідповідача Павлова В.І. Скарги мотивовано тим, що  судовими
інстанціями  помилково  не залучено Павлова  В.І.  до  участі  у
справі як співвідповідача, оскільки він є власником патентів  на
промисловий  зразок  і винахід і саме за його  ліцензією  “Фірма
“Стас і К0” виготовляло тару “Бочонок сувенірний”. Крім того,  у
скарзі  Павлова  В.І. стверджується, що ним  у  1999  році  було
завершено  значну  і  серйозну підготовку для  виробництва  тари
“Бочонок  сувенірний”, а наявний у справі висновок експертизи  є
сфальсифікованим і безпредметним, оскільки експертиза  судом  не
призначалася і в дійсності не проводилася.
 
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.10.2005 з цієї
справи  задоволено  клопотання Фірми “Стас і  К0”  і  відкладено
розгляд касаційних скарг на 18.10.2005.
 
Сторони  відповідно  до статті 111-4 ГПК ( 1798-12  ) (1798-12)
          належним
чином  повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники
НВП  “Компанія  “Деметра”, Фірми “Стас і К0” та Павлова  В.І.  в
судове засідання не з’явилися.
 
Телеграмою  від 17.10.2005 скаржники заявили клопотання  про  ще
одне   відкладення   розгляду   їх   касаційних   скарг.   Вищий
господарський  суд  України не знайшов підстав  для  задоволення
останнього клопотання скаржників і розглянув касаційні скарги за
відсутності сторін і за наявними у справі матеріалами.
 
Перевіривши  повноту встановлення судовими інстанціями  обставин
справи  та  правильність застосування ними норм матеріального  і
процесуального  права, Вищий господарський  суд  України  дійшов
висновку  про  відсутність  підстав для  задоволення  касаційних
скарг.
 
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
-  НВП  “Компанія “Деметра” звернулося до господарського суду  з
позовними  вимогами до “Фірми “Стас і К0” припинити виготовлення
та реалізацію тари “Бочонок сувенірний” для зберігання рідини  з
використанням запатентованого позивачем винаходу;
 
-  НВП  “Компанія  “Деметра” є власником деклараційного  патенту
№  36593  А  на  винахід  - прилад для зберігання  рідини  (дата
подання  заявки  –10.01.2000;  дата  публікації  відомостей  про
видачу  деклараційного  патенту 16.04.2001,  офіційний  бюлетень
“Промислова власність” № 3);
 
-  Фірмою  “Стас і К0” здійснювалось виготовлення та  реалізація
тари  “Бочонок сувенірний” із застосуванням запатентованого  НВП
“Компанія “Деметра” винаходу - приладу для зберігання рідини  за
деклараційним патентом № 36593 А;
 
-  Фірмою  “Стас  і К0” не доведено виготовлення продукту  –тари
“Бочонок  сувенірний” - із застосуванням патенту на  промисловий
зразок  №  4362,  власниками якого є громадяни  Павлов  В.І.  та
Карзов В.П.
 
Причиною   виникнення  спору  зі  справи   стало   питання   про
виготовлення     відповідачем    продукту    із    застосуванням
запатентованого позивачем винаходу.
 
Попередніми   судовими   інстанціями   з   достатньою   повнотою
встановлено  обставини,  що входять до предмету  доказування  зі
справи. Висновок судових інстанцій про виготовлення Фірмою “Стас
і К0” тари “Бочонок сувенірний” із застосуванням запатентованого
НВП “Компанія “Деметра” винаходу - приладу для зберігання рідини
за  деклараційним патентом № 36593 А - грунтується на  висновках
судової  експертизи  від  02.11.2004,  що  проведена  експертами
Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а. с.
№№   30-37,   том  6).  Судову  експертизу  призначено   ухвалою
господарського  суду Автономної Республіки Крим від  05.06.2003,
яку  за  скаргами  відповідача було  перевірено  усіма  судовими
інстанціями,  включаючи  Верховний  Суд  України  (а.  с.  №  1,
103-105,  112, том 5). Тому безпідставними є твердження  Павлова
В.І.  про  те,  що  наявний  у  справі  висновок  експертизи   є
сфальсифікованим і безпредметним, оскільки експертиза  судом  не
призначалася і в дійсності не проводилася.
 
Заперечення   скаржників  проти  висновків  попередніх   судових
інстанцій  з посиланням на наявність у Павлова В.І.  патенту  на
промисловий  зразок  не  може  бути  взято  до  уваги,  оскільки
промисловий  зразок  є результатом творчої діяльності  людини  у
галузі художнього конструювання. Патент № 4362, власником  якого
є   Павлов  В.І.,  захищає  права  на  зовнішні  форми  (дизайн)
продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні
продукту чи технологічного процесу його виготовлення. Крім того,
попередніми судовими інстанціями встановлено, що Фірмою “Стас  і
К0” не доведено виготовлення продукту –тари “Бочонок сувенірний”
-  із  застосуванням  патенту  на  промисловий  зразок  №  4362,
власниками  якого  є громадяни Павлов В.І. та Карзов  В.П.  Тому
судові  рішення  з  цієї  справи, за логікою  речей,  не  можуть
стосуватись прав, інтересів та обов’язків Павлова В.І.
 
Судовими  інстанціями правильно застосовано норми  матеріального
права до спірних правовідносин сторін зі справи.
 
Відповідно  до  статті 28 Закону України “Про  охорону  прав  на
винаходи і корисні моделі” ( 3687-12 ) (3687-12)
        :
 
права,  що  випливають  з  патенту, діють  від  дати  публікації
відомостей про його видачу (частина 1);
 
патент   надає  його  власнику  виключне  право  використовувати
винахід   (корисну   модель)  за  своїм  розсудом,   якщо   таке
використання не порушує прав інших власників патентів;
 
використанням винаходу (корисної моделі) визнається виготовлення
продукту  із  застосуванням запатентованого  винаходу  (корисної
моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу,
в  тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та  інше
введення  його в цивільний оборот або зберігання такого продукту
в зазначених цілях;
 
продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого
винаходу  (корисної  моделі), якщо при цьому  використано  кожну
ознаку,   включену   до  незалежного  пункту  формули   винаходу
(корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй (частина 2).
 
У статті 34 цього Закону ( 3687-12 ) (3687-12)
         передбачено:
 
1.  Будь-яке  посягання на права власника  патенту,  передбачені
статтею 28 цього Закону ( 3687-12 ) (3687-12)
        , вважається порушенням  прав
власника  патенту, що тягне за собою відповідальність  згідно  з
чинним законодавством України.
 
2.  На  вимогу  власника  патенту таке  порушення  повинно  бути
припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту
заподіяні збитки.
 
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його
згодою також особа, яка придбала ліцензію”.
 
У   підпункті   6.2   пункту  6  рекомендацій  президії   Вищого
господарського суду України від 29.03.2005 № 04-5/76 “Про  деякі
питання  практики  призначення судових експертиз  у  справах  зі
спорів,  пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності”
( v0076600-05 ) (v0076600-05)
         визначено:
 
“Якщо   в   процесі  вирішення  спору  між  сторонами  виникнуть
розбіжності   стосовно   можливого  виготовлення   продукту   із
застосуванням   запатентованого  винаходу   (корисної   моделі),
господарський  суд залежно від обставин справи має запропонувати
судовому   експерту  роз'яснити  питання,  чи  використано   при
виготовленні   цього   продукту  кожну   ознаку,   включену   до
незалежного  пункту  формули  винаходу  (корисної  моделі),  або
ознаку, еквівалентну їй”.
 
З  огляду  на встановлені обставини справи та викладені  приписи
чинного  законодавства  про охорону прав на  винаходи  попередні
судові  інстанції  дійшли  правильного  висновку  про  наявність
підстав для задоволення позову.
 
Керуючись  статтями  111-9-  111-11  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,   Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  від
02.03.2005    та   постанову   Севастопольського    апеляційного
господарського  суду  від 26.05.2005 у справі  №  2-22/3222-2005
залишити  без  змін, а касаційні скарги Фірми  “Стас  і  К0”  та
громадянина Павлова В.І. у цій справі - без задоволення.
 
Суддя В. Селіваненко
 
Суддя І. Бенедисюк
 
Суддя В. Джунь