ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 2-10/6401.1-2004
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І. М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД, м. Київ (далі –ТОВ
“Фірма “Союз-Віктан” ЛТД)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.01.2005
зі справи № 2-10/6401.1-2004
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь (далі - відділення
Фонду)
до ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД
про стягнення штрафних санкцій у сумі 54 936 грн. за
нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2002
році.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача –не з’явилися,
відповідача –Залізного В.В. (за довіреністю ТОВ “Фірма
“Союз-Віктан” ЛТД.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2004
було скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 08.08.2003 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21.10.2003 зі справи № 2-23/9790, а цю
справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.08.2004 (суддя Титков С.Я.) цій справі за новим розглядом
присвоєно № 2-10/6401.1-2004.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.11.2004 (суддя Титков С.Я.) у позові відмовлено. Рішення суду
першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для стягнення з
ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД штрафних санкцій за невиконання у
2002 році нормативу робочих місць для працевлаштування
інвалідів, оскільки юридичну особу, що приєдналась до
відповідача, було утворено лише 30.05.2002 і, за розрахунком
суду, цією юридичною особою виконано встановлений норматив у
звітному періоді.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.01.2005 (колегія суддів у складі: Маслова З.Д.
–головуючий, судді Волков К.В., Голик В.С.) апеляційну скаргу
ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД задоволено, рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2004 зі справи
скасовано, позов задоволено: з ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД на
користь відділення Фонду стягнуто 54 936 грн. Постанову
апеляційної інстанції з посиланням на приписи статей 18-20
Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні” ( 875-12 ) (875-12)
(далі –Закон ( 875-12 ) (875-12)
), мотивовано тим, що
судом першої інстанції обчислено середньооблікову чисельність
штатних працівників у звітному періоді з порушенням правил
пункту 3.3.4 Інструкції зі статистики чисельності працівників,
зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом
Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171
( z0287-95 ) (z0287-95)
.
У касаційній скарзі від 21.02.2005 до Вищого господарського суду
України ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.01.2005, а рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 11.11.2004 зі справи скасувати залишити в силі. Скаргу
з посиланням на приписи статей 18-20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
та судову
практику касаційних інстанцій України мотивовано виконанням ТОВ
“Фірма “Союз-Віктан” ЛТД вимог нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у 2002 році, оскільки
відділенням Фонду не направлялись інваліди на підприємство
відповідача у звітному періоді.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі –ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники відділення Фонду в судове засідання не з’явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними
норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський
суд України дійшов висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги.
Попередніми судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
згідно зі звітом ТОВ “Національна акціонерна компанія
“Союз-Виктан” (далі - ТОВ “НАК “Союз-Виктан”) за формою
державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про
зайнятість інвалідів” на його підприємстві у 2002 році
середньооблікова чисельність штатних працівників становила 322
особи, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів
встановлено у 13 осіб (322 чол. х 4%); фактично створено 9
робочих місць, не зайнято інвалідами 4 робочих місця; розмір
середньої річної заробітної плати становив 13 734 грн.;
розрахунок суми штрафних санкцій за невиконання вимог нормативу
складає 54 936 грн. (13 734 грн. х х 4);
- ТОВ “НАК “Союз-Виктан” було в 2004 році реорганізовано у формі
приєднання до ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД, яке стало її повним
правонаступником.
Судові інстанції розійшлися у висновках про кількість
працевлаштованих інвалідів на ТОВ “НАК “Союз-Виктан” у 2002
році.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “НАК “Союз-Виктан”
було зареєстровано 30.05.2002 і в період останніх семи місяців
звітного періоду на його підприємстві працювало 32 інваліди, а
отже з урахуванням підсумкової тривалості їх робочого часу у 103
місяці створено 15 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом
першої інстанції вимог пункту 3.3.4 Інструкції зі статистики
чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві,
затвердженої наказом Міністерства статистики України від
07.07.1995 № 171 ( z0287-95 ) (z0287-95)
, при обчисленні кількості
працевлаштованих інвалідів на ТОВ “НАК “Союз-Виктан” у 2002
році. Апеляційною інстанцією встановлено, що цим підприємством
працевлаштовано лише 9 інвалідів у звітному періоді при
нормативі у 13 осіб, тобто не створено 4 робочих місця для
працевлаштування інвалідів.
Крім того, апеляційною інстанцією додатково встановлено, що:
- ТОВ “НАК “Союз-Виктан” не інформувало державну службу
зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про
вільні робочі місця та вакантні посади, на яких могла
використовуватися праця інвалідів у звітному періоді;
- відповідачем не подано доказів відсутності прибутку у ТОВ “НАК
“Союз-Виктан” за наслідками 2002 року.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
правомірність стягнення з ТОВ “Фірма “Союз-Віктан” ЛТД штрафних
санкцій, передбачених статтею 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
.
Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні
вимоги до створення робочих місць для інвалідів на
підприємствах, порядку працевлаштування інвалідів на
підприємствах, а також визначено порядок їх обчислення.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про
необхідність обчислення кількості інвалідів, які працювали на
підприємстві не на протязі усього звітного періоду, відповідно
до вимог припису пункту 3.3.4 Інструкції зі статистики
чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві,
затвердженої наказом Міністерства статистики України від
07.07.1995 № 171 ( z0287-95 ) (z0287-95)
(далі –Інструкція ( z0287-95 ) (z0287-95)
).
Згідно з цим приписом підприємство, що працювало неповний рік
(сезонний характер роботи або введення в експлуатацію
після.01.тощо), середньооблікову чисельність штатних працівників
облікового складу за рік визначає також шляхом підсумку
зазначеної чисельності працівників за всі місяці роботи
підприємства і ділення одержаної суми на 12. Проте, у
мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції не
наведено даних про обчислення кількості працевлаштованих
інвалідів у звітному періоді відповідно до вимог методики,
викладеної у пункту 3.3.4 Інструкції ( z0287-95 ) (z0287-95)
. Тому судом
апеляційної інстанції порушено при з’ясуванні кількості
працевлаштованих інвалідів у звітному періоді правила оцінки
доказів, визначені у статті 43 ГПК.
У рішенні суду першої інстанції не зазначено, за якою методикою
ним обчислено встановлену кількість працевлаштованих інвалідів у
2002 році, а також не наведено даних про щомісячну кількість
працюючих інвалідів, які необхідні для обчислення їх кількості
за увесь звітний період відповідно до правил пункту 3.3.4
Інструкції ( z0287-95 ) (z0287-95)
.
З огляду на викладені положення Інструкції ( z0287-95 ) (z0287-95)
касаційна інстанція не вважає коректною обчислену попередніми
судовими інстанціями кількість працюючих інвалідів на
підприємстві відповідача у звітному періоді.
Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111-7
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Тому рішення судових інстанцій зі справи підлягають скасуванню,
а ця справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції. За новим розглядом справи суд має з’ясувати фактичні
дані про кількість працевлаштованих інвалідів на ТОВ “НАК
“Союз-Виктан” у 2002 році.
За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1
статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до
компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де
позивачами є відділення Фонду соціального захисту інвалідів. На
даний час статтею 50 цього Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено
вичерпний перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи,
що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути
відповідачами у справі за позовами суб’єктів владних
повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Фірма “Союз-Віктан” ЛТД зі справи № 2-10/6401.1-2004
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.11.2004 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.01.2005 з цієї справи скасувати.
3. Справу № 2-10/6401.1-2004 передати на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь