ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.10.2005                                    Справа N 171/9-2005
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Дерепи В.І.
Суддів                    Бенедисюка І.М.
                          Стратієнко Л.В.
з участю представників:   Крук В.В.
позивача:                 Стрижак В.З.
відповідача:
розглянувши у відкритому  товариства з обмеженою відповідальністю
судовому засіданні        “Агрофірма Поділля”
касаційну скаргу
на рішення                господарського суду Київської області
                          від 31.05.2005 р.
та постанову              Київського міжобласного апеляційного
                          господарського суду від 21.07.2005 р.
у справі                  № 171/9-2005
за позовом                відкритого акціонерного товариства
                          “Украгротех”
до                        товариства з обмеженою відповідальністю
                          “Агрофірма Поділля”
 
про   стягнення 140 715,62 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У квітні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення
з  відповідача  112  154,67 грн. основного  боргу  за  договором
фінансового лізингу від 05.12.2001 р. № 210, 8 775,45 грн. пені,
16 529,95 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 3
255,55 грн. 3% річних
 
Рішенням господарського суду Київської області від 31.05.2005 р.
(суддя   Євграфова  Є.П.  ),  залишеним  без   змін   постановою
Київського  міжобласного  апеляційного господарського  суду  від
21.07.2005  р.  (головуючий –Зеленіна  Н.І.,  судді  –Андрейцева
Г.М., Сергейчук О.А.), позов задоволено.
 
Стягнуто  з  ТОВ “Агрофірма Поділля” на користь ВАТ “Украгротех”
112  154,67 грн. основного боргу, 8 775,45 грн. пені  та  судові
витрати.
 
В  касаційній  скарзі  відповідач,  посилаючись  на  неправильне
застосування   норм  матеріального  права  та   порушення   норм
процесуального  права, просить скасувати постановлені  у  справі
судові  рішення,  а  справу передати на новий  розгляд  до  суду
першої інстанції.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно  до  ч.  1  ст. 84 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          описова
частина  має  містити, зокрема, стислий виклад  вимог  позивача,
резолютивна частина має містити висновок про задоволення  позову
або  відмову  в  позові  повністю  або  частково  по  кожній  із
заявлених вимог.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи, ВАТ  “Украгротех”  заявило
позов  про  стягнення  з відповідача 112 154,67  грн.  основного
боргу,  8  775,45 грн. пені, 16 529,95 грн. втрат від знецінення
коштів внаслідок інфляції, 3 255,55 грн. 3% річних.
 
Проте, позовні вимоги щодо стягнення втрат від знецінення коштів
внаслідок  інфляції  та 3% річних судом  розглянуті  не  були  і
будь-які  висновки  з  приводу цих  позовних  вимог  в  судовому
рішенні відсутні.
 
Залишаючи  рішення  суду першої інстанції без змін,  апеляційний
господарський  суд зазначив що ці вимоги в силу  приписів  ч.  3
ст.  101  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не можуть бути ним розглянуті,
тобто,  як  такі, що не були предметом розгляду  в  суді  першої
інстанції, і, разом з тим, вказав, що відповідно до п. 1 ст.  88
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд першої інстанції може постановити  в
частині цих вимог додаткове рішення.
 
Але,  відповідно, до п. 1 ч. 1 ст. 88 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
додаткове рішення може бути постановлено якщо з якоїсь  позовної
вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду,  не
прийнято рішення.
 
Тобто,  щодо заявлених позовних вимог, які не були розглянуті  в
засіданні  суду, постановлення додаткового рішення  згідно  норм
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         неможливе.
 
Як  вбачається  з протоколу судового засідання від 31.05.2005р.,
змісту   рішення  місцевого  господарського  суду  вимоги   щодо
стягнення втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції  та  3%
річних ним не розглядались.
 
Враховуючи  викладене, та, виходячи з роз’яснень,  викладених  у
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11
“Про  судове  рішення”  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , постановлені  у  справі
судові  рішення  не можна визнати законними і обгрунтованими,  а
тому  вони  підлягають скасуванню з передачею  справи  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
При   новому  розгляді  справи  суду  слід  врахувати  наведене,
всебічно,  повно і об’єктивно встановити обставини  справи  і  в
залежності   від   встановленого   та   відповідно   до    вимог
процесуального  закону постановити рішення щодо  всіх  заявлених
позовних вимог.
 
На  підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9
–111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
касаційну   скаргу   товариства  з  обмеженою   відповідальністю
“Агрофірма  Поділля”  задовольнити. Рішення господарського  суду
Київської  області  від  31.05.2005 р. та  постанову  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005  р.
у  справі за № 171/9-2005 скасувати, а справу передати на  новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
 
Головуючий    В.І. Дерепа
 
Судді         І.М. Бенедисюк
 
              Л.В. Стратієнко