ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2005                                      Справа N 44/10-05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,     Дерепи В.І.,

судді

суддів           Бенедисюка І.М.,Стратієнко

                 Л.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  касаційну  скаргу

товариства   з   обмеженою  відповідальністю   “Науково-виробниче

підприємство “Укрбіокорм”

на               ухвалу господарського суду Київської області від

                 06.07.2005 року

у справі         № 44/10-05

за позовом       товариства з обмеженою відповідальністю

                 “Науково-виробниче підприємство “Укрбіокорм”

до               житлово-комунального підприємства “Немішаєве”

Про   стягнення 152 225,50 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

відповідача –Чабан Л.М.

                       В С Т А Н О В И В:

Товариство   з   обмеженою  відповідальністю  “Науково-виробниче

підприємство  “Укрбіокорм”  звернулося  до  господарського  суду

Київської області з позовом до житлово-комунального підприємства

“Немішаєве”    про   стягнення   152   225,50   грн.    Рішенням

господарського суду Київської області від 11.05.2005 року (суддя

О.Тищенко) позов задоволено.

На  стадії  виконавчого  провадження  відповідач  у  зв’язку   з

неможливістю виконання рішення від 11.05.2005 року звернувся  до

суду  з  заявою  про  розстрочку  його  виконання,  яка  ухвалою

господарського суду Київської області від 6.07.2005 року  (суддя

О.Тищенко)  була  задоволена з огляду на неможливість  виконання

рішення   суду   у   зв’язку  з  важким  фінансовим   становищем

відповідача.

У  касаційній  скарзі  товариство з  обмеженою  відповідальністю

“Науково-виробниче  підприємство  “Укрбіокорм”,  посилаючись  на

неправильне застосування судом норм процесуального права, а саме

статті   121   Господарського  процесуального  кодексу   України

( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  просить  ухвалу  господарського  суду  Київської

області від 6.07.2005 року скасувати.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу

господарського   суду   без  змін,  а  касаційну   скаргу   –без

задоволення.

Заслухавши   представника   відповідача,   обговоривши    доводи

касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до статті 121 Господарського процесуального  кодексу

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          при наявності обставин,  що  ускладнюють

виконання  рішення  або  роблять  його  неможливим,  за   заявою

сторони,  державного виконавця, за поданням  прокурора  чи  його

заступника  або  за  своєю ініціативою господарський  суд,  який

видав  виконавчий документ, у виняткових випадках,  залежно  від

обставин  справи,  може  відстрочити або  розстрочити  виконання

рішення,  ухвали,  постанови,  змінити  спосіб  та  порядок   їх

виконання.

Зазначена  стаття не обмежує право господарського  суду  певними

обставинами,   при   наявності  яких  господарський   суд   може

розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним

фактором  при наданні розстрочки є винятковість цих випадків  та

їх об’єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як  вбачається  з матеріалів справи, місцевий господарський  суд

приймаючи  ухвалу  від  6.07.2005 року про розстрочку  виконання

судового рішення прийняв до уваги доводи відповідача про  важкий

фінансовий  стан  у  зв’язку з прийняттям  Закону  України  “Про

реструктуризацію  заборгованості з квартирної  плати,  плати  за

житлово-комунальні  послуги,  спожиті  газ  та   електроенергію”

( 554-15 ) (554-15)
         від 20.02.2003 року, який надав можливість населенню

розстрочити борги на 5 років.

Отже,    посилання   скаржника   на   неправильне   застосування

господарським судом Київської області норм процесуального  права

при прийнятті судового акта є безпідставними.

З  урахуванням викладеного, колегія суддів вважає,  що  під  час

розгляду   справи   фактичні  її  обставини   були   встановлені

господарським   судом   на  підставі   всебічного,   повного   і

об’єктивного  дослідження  поданих сторонами  доказів,  висновки

суду  відповідають  цим  обставинам і їм дана  належна  юридична

оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

Враховуючи  наведене та керуючись статтями 111-5, 111-7,  111-9,

111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В: 

Ухвалу господарського суду Київської області від 6.07.2005  року

у  справі  №  44/10-05  залишити без змін,  а  касаційну  скаргу

товариства   з   обмеженою  відповідальністю  “Науково-виробниче

підприємство “Укрбіокорм” - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І.Дерепа

Суддя             І.М. Бенедисюк

Суддя             Л.В.Стратієнко