ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 42/355
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув сільськогосподарського товариства з обмеженою
касаційну скаргу відповідальністю “Новий час”
на рішення від 05.07.2005 господарського суду м. Києва
у справі № 42/355
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Новий час”
до Державного комітету України з державного
матеріального резерву
Про відшкодування збитків в сумі 83 434,85 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Зайченко В.В. –директор, Гудалін С.Є. дов., Топузов
О.Ю. дов. від 10.10.2005
від відповідача Михайленко Л.С. дов. № 2/5401 від 08.09.2005,
Пата С.П. дов. № 2/6036 від 07.10.2005
В С Т А Н О В И В:
В червні 2005 року сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю “Новий час” пред’явило в суді позов до
Державного комітету України з питань державного матеріального
резерву про відшкодування збитків в розмірі 83 434,85 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач
неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, і на
протязі значного часу безпідставно ухиляється від виконання
рішення суду, що підтверджується вимогам державного виконавця
№ 393/15 від 06.06.2003 після чого звернувся до суду з заявою
про зміну способу виконання рішення. Позивачем понесені значні
фінансові збитки, через те, що вартість нафтопродуктів в
результаті інфляційних процесів значно виросла порівняно з тією,
що була передбачена договором.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.07.2005 (суддя
Паламар П. І.) в позові відмовлено.
В касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю “Новий час” просить скасувати рішення
господарського суду і прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги про відшкодування збитків.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частина 1 ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
покладає на боржника,
який порушив зобов’язання, обов’язок відшкодувати збитки, що
стали насідком зазначеного порушення.
Статтею 22 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
визначено поняття збитків,
яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена
вигода.
Реальні збитки –це втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі
знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа
зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного
права.
Упущена вигода –це доходи, які особа могла б реально одержати за
звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, відповідно до якої
під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,
втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,
які управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов’язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Стаття ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
покладає на кожну зі
сторін, що беруть участь у справі, обов’язок доказування тих
обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків згідно
ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, покладається обов’язок
доказування розміру збитків, завданих йому порушенням
зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського
суду з позовом про відшкодування завданих збитків,
сільськогосподарське товариство зазначало, що збитки завданні
останньому у зв’язку з несвоєчасним виконанням Державним
комітетом України з державного матеріального резерву рішення по
справі № 31/95, яким зобов’язано відповідача провести передачу
на користь позивача 29,070 тон дизельного пального, а в
подальшому, у зв’язку з зміною способу виконання рішення шляхом
зміни форми виконання, стягнення заборгованості в сумі 16 282
грн.
Господарським судом встановлено, що сума належного до сплати
відповідачем позивачу боргу за договором № 11-285 визначена
судовими рішеннями по справі № 31/95 господарського суду
м. Києва.
Оскільки відповідальність у вигляді відшкодування збитків
виникає у зв’язку з порушенням зобов’язань, господарський суд
прийшов до правильного висновку щодо відмови в позові саме у
зв’язку з порушенням господарського зобов’язання, бо збитки, на
які посилався позивач обумовлені невиконанням рішення суду,
відшкодування яких передбачено з інших підстав.
Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, про
порушення і неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права при прийняті судових рішень
спростовуються наведеним і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Новий час” залишити без задоволення, а рішення
від 05.07.05 господарського суду м. Києва у справі № 42/355 без
змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко