ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 41/204
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув державної акціонерної компанії “Хліб України”
касаційну
скаргу
на постанову від 07.07.2005
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 41/204 господарського суду м. Києва
за позовом державного підприємства “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємства
агропромислового комплексу”
до державної акціонерної компанії “Хліб України”
Про стягнення 1 290 169,15 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Трет’якова О.В. дов. № 182д від 01.03.2005
від відповідача Сич А.В. дов. № 02-14/241 від 05.03.2005
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року державне підприємство “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємства агропромислового
комплексу” пред’явило в суді позов до державної акціонерної
компанії “Хліб України” про стягнення боргу в сумі 1 054 200
грн., інфляційних в сумі 150 241,52 грн., штрафних санкцій в
сумі 85 727,63 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач порушив
зобов’язання, не перерахувавши на рахунок державного
підприємства “Агентства з реструктуризації заборгованості
підприємства агропромислового комплексу”, визначені у
розподільчому балансі від 31.07.2003 року грошові кошти.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2005 (суддя
Пилипенко О.Є.) позов задоволено частково.
Стягнуто основний борг в сумі 1 054 200 грн., збитки від
інфляції у розмірі 142 761,52 грн. та судові витрати.
В частині стягнення з ДАК “Хліб України” 85 727,63 грн. штрафних
санкцій відмовлено.
Задовольняючи позов частково господарський суд виходив з
обґрунтованості позовних вимог.
Відмовляючи в частині стягнення штрафних санкцій господарський
суд виходив з того, що вимоги в цій частині документально не
доведені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.07.2005 (судді: Шаргало В.І. –головуючий, Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
При цьому апеляційний суд уточнив резолютивну частину рішення,
замінивши цифри і слова 142761,52 грн.” на 150241,52 грн.”.
В касаційній скарзі державна акціонерна компанія “Хліб України”
просить скасувати рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду і припинити провадження у
справі, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
15.05.2003 Кабінетом Міністрів України винесено постанову № 690
відповідно до якої вирішено утворити державне підприємство
“Агентство з реструктуризації заборгованості підприємства
агропромислового комплексу” ( 690-2003-п ) (690-2003-п)
шляхом його виділення
зі складу державної акціонерної компанії “Хліб України”. При
цьому Агентству вирішено передати визначений перелік непогашених
зобов’язань ДАК “Хліб України”, відображених у балансі.
Господарськими судами встановлено, що 02.09.2003 сторони
підписали розподільчий баланс ДАК “Хліб України” та ДП
“Агентство з реструктуризації заборгованості підприємства
агропромислового комплексу” станом на 31.07.2003, відповідно до
якого відповідач повинен перерахувати позивачу обігові кошти в
сумі 1 856 700 грн. Баланс був погоджений Урядовою комісією з
реструктуризації ДАК “Хліб України” протоколом № 5 від
02.09.2003.
Судовими інстанціями досліджено, а протоколом про залік
зустрічних однорідних вимог від 19.11.2003 підтверджено, що
станом на 17.11.2003 ДАК “Хліб України” мало заборгованість
перед позивачем в сумі 1 134 700 грн. Оскільки позивач також мав
заборгованість перед відповідачем в розмірі 11500 грн. сторони
дійшли згоди про залік зустрічних позовних вимог. Відповідно
банківської виписки від 20.08.2003 позивачем було отримано
зворотну фінансову допомогу в сумі 11500 грн.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 20-21), позивач направив
на адресу відповідачу листи вимоги № 696 від 11.12.2003 та № 391
від 16.03.2004 з проханням сплатити борг.
Господарськими судами встановлено, що ДАК “Хліб України” з
позивачем розрахувався частково на загальну суму 791 000 грн.,
що підтверджується банківськими виписками (а.с.22-27).
Отже, враховуючи зворотну фінансову допомогу в сумі 11 500 грн.
та часткову оплату в сумі 791 000 грн., заборгованість
відповідача становить 1 054 200 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк
виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений
моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий
обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо
обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
Частина 2 ст. 625 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що
боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на
вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Господарські суди як першої, так і апеляційної інстанції,
враховуючи існування між сторонами правовідносин, та першу
направлену 11.12.2003 позивачем на адресу ДАК “Хліб України”
вимогу з проханням погасити суму боргу, прийшли до правильного
висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань,
покладених на останнього підписаним розподільчим балансом, у
зв’язку з чим обґрунтовано задовольнили позов і стягнули суму
основного боргу з урахуванням інфляційних.
Разом з тим, касаційна інстанція погоджується з висновком
господарських судів про те, що вимоги позивача в частині
стягнення штрафних санкцій є необґрунтованим, оскільки сторонами
не були визначені порядок та суму нарахування пені за порушення
грошових зобов’язань, при цьому в розподільчому балансі
сторонами не були визначені строки перерахування відповідачем
грошових коштів.
Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди як першої
так і апеляційної інстанцій в порядку ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали
справи в їх сукупності і підставно застосували норми
процесуального та матеріального права.
Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, про
порушення і неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права при прийняті судових рішень
спростовуються наведеним і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії “Хліб України”
залишити без задоволення, а постанову від 07.07.2005 Київського
апеляційного господарського суду та рішення від 25.05.2005
господарського суду м. Києва у справі № 41/204 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко