ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 41/202
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув державної акціонерної компанії “Хліб України”
касаційну
скаргу
на постанову від 07.07.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 41/202 господарського суду м. Києва
за позовом державного підприємства “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємства
агропромислового комплексу”
до державної акціонерної компанії “Хліб України”
третя особа відкрите акціонерне товариство “Кублічське ХПП”
Про стягнення 13 035,76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Трет’якова О.В. дов. № 182д від 01.03.2005
від відповідача Сич А.В. дов. № 02-14/241 від 05.03.2005
від третьої особи не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року державне підприємство “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємства агропромислового
комплексу” пред’явило в суді позов до державної акціонерної
компанії “Хліб України” про стягнення основного боргу в сумі 13
035,76 грн., яка передана позивачу за балансом.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що згідно акту
приймання-передачі дебіторської заборгованості від 31.07.2003
відповідач передав позивачу недійсну вимогу до ВАТ “Кублічське
ХПП” на суму 13 035,76 грн., а тому зобов’язаний сплатити її
вартість.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2005 залучено до участі у
справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача - відкрите акціонерне
товариство “Кублічське ХПП”.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2005 (суддя
Пилипенко О.Є.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з державної акціонерної компанії “Хліб України” на
користь державного підприємства “Агентство з реструктуризації
заборгованості підприємства агропромислового комплексу” основний
борг в сумі 13 035,76 грн. та судові витрати.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з обґрунтованості
вимог позивача.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.07.2005 (судді: Шаргало В.І. –головуючий, Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі державна акціонерна компанія “Хліб України”
просить скасувати рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду і припинити провадження у
справі, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 15.05.2003 Кабінетом
Міністрів України винесено постанову № 690 відповідно до якої
вирішено утворити державне підприємство “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємства агропромислового
комплексу” ( 690-2003-п ) (690-2003-п)
шляхом його виділення зі складу
державної акціонерної компанії “Хліб України”. При цьому
Агентству вирішено передати визначений перелік непогашених
зобов’язань ДАК “Хліб України”, відображений у балансі.
Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав
та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних
нових юридичних осіб.
У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів
господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом
(балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки
реорганізованого суб’єкта.
Тобто до нового кредитора ДП “Агентство з реструктуризації
заборгованості підприємства агропромислового комплексу” перейшли
права та обов’язки колишнього кредитора ДАК “Хліб України”.
Судовими інстанціями досліджено та матеріалами справи
підтверджено, що на виконання п. 3 постанови КМУ № 690
( 690-2003-п ) (690-2003-п)
між ДАК “Хліб України” та ДП “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємства агропромислового
комплексу” 31.07.2003 було підписано розподільчий баланс та Акт
передачі-приймання дебіторської заборгованості до розподільчого
балансу, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу
дебіторську заборгованість на загальну суму 305 732,6 грн.
Господарськими судами встановлено, що додатком № 3 до акту від
31.07.2003 сторони затвердили Реєстр дебіторської заборгованості
права вимоги за яким передається позивачу по розподільчому
балансу, відповідно до якого останньому було передано
дебіторську заборгованість ВАТ “Кублічське ХПП” в сумі 13 035,76
грн., що виникла у зв’язку з невиконанням постанови КМУ від
24.01.98 № 77 ( 77-98-п ) (77-98-п)
.
Первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим
кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Судами першої та апеляційної інстанції досліджено, та
відповідачем не спростовано, що відкритим акціонерним
товариством “Кублічське ХПП” заборгованість в сумі 13 035,76
грн. перерахована державній акціонерній компанії “Хліб України”
в повному обсязі в 2002 році, що підтверджується належним чином
завіреними копіями платіжних доручень (а.с.9-15).
В пункті 2 Акту передачі-приймання дебіторської заборгованості
від 31.07.2003 (а.с.8 зворот) сторони передбачили, що в разі
виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку
дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської
заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом,
відповідач зобов’язаний перерахувати протягом одного місяця
отримані суми на рахунок позивача.
Враховуючи вимоги законодавства, господарський суд першої
інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд,
прийшов до правомірного висновку про неналежне виконання
державною акціонерною компанією “Хліб України” своїх обов’язків,
покладених на останню актом від 31.07.2003, що стосуються
перерахування на рахунок позивача отриманих від ВАТ “Кублічське
ХПП” коштів, на підставі чого підставно і обґрунтовано
задовольнив позовні вимоги стягнувши з ДАК “Хліб України”
заборгованість в сумі 13 035,76 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди як першої
так і апеляційної інстанцій в порядку ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали
справи в їх сукупності і підставно застосували норми
процесуального та матеріального права.
Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, про
порушення і неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права при прийняті судових рішень
спростовуються наведеним і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії “Хліб України”
залишити без задоволення, а постанову від 07.07.2005 Київського
апеляційного господарського суду та рішення від 25.05.2005
господарського суду м. Києва у справі № 41/202 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко