ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 35/193
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представників відповідача –Тюльнєва С.А.,
Деменчука М.Ф.
касаційну скаргу ВАТ “Донвуглеводоканал”
на рішення від 11.05.2005
господарського суду Донецької області
у справі № 35/193
за позовом ВАТ “Донвуглеводоканал”
До Спартаківської сільської Ради
народних депутатів
Про стягнення 52500,52 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про час і
місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2004 року відкрите акціонерне товариство
“Донвуглеводоканал” звернулося з позовом до Спартаківської
сільської Ради народних депутатів згідно якого, уточнивши в ході
розгляду справи свої позовні вимоги, просив стягнути з
відповідача 72245,34 грн. заборгованості по оплаті послуг
водопостачання.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2005 у
справі № 35/193 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду
першої інстанції від 11.05.2005 та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги. Скарга мотивована тим, що постанова
апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та
матеріального права, зокрема, ст.ст. 35, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а також вимоги Правил
користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом
Державного комітету України по житлово-комунальному господарству
від 01.07.1994 № 65 ( z0165-94 ) (z0165-94)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить рішення
господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу
позивача –без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
відповідача, перевіривши правильність застосування господарським
судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу
такою, що підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з
того, позивач не довів факт надання відповідачу протягом
заявленого періоду, а саме 2002-2003 років, послуг з
водопостачання на суму заявлену в позовній заяві.
З цими висновками погодитись не можна, оскільки вони є
попередчасними і такими, що зроблені без належного з`ясування
всіх фактичних обставин справи.
Зокрема. Всупереч вимогам ст.ст. 47, 43, 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд не встановив і не позначив про це у своєму
рішенні, чи мав позивач взагалі будь-яке відношення до питання
про постачання відповідачу води та надання йому послуг з
водовідведення і за яких правових підстав; чи отримував
відповідач протягом визначеного у позові часу вищезазначені
послуги і від кого саме, а також в чому полягає причина спору,
jhi виник між сторонами за цією справою.
В той же час, з наявних у справі документів вбачається, що в
липні 2000 року відповідач укладав відповідний договір з
водопостачальною організацією, а позивач, у цьому ж зв`язку
стверджував про те, що і по закінченню дії цього договору
сторони фактично підтримували ті ж самі правостосунки.
Крім того, згідно матеріалів справи, в ній є наявним договір
уступки вимоги від 05.04.2004, відповідно до якого ДП “Водозбут”
уступило позивачу право вимоги грошового боргу за договором
№ 461 від 31.07.2000.
Із змісту рішення господарського суду Донецької області від
07.11.2002 по справі № 14/553 за позовом ДП “Водозбут” ВАТ
“Донвуглеводоканал” до Спартаківської селищної ради про
стягнення заборгованості за надання послуг по водопостачанню та
водовідведенню у сумі 110385,04 грн. вбачається, що після
31.12.2001 ДП “Водозбут” продовжував надавати відповідачу
послуги з водопостачання. Зазначену обставину суд до уваги не
прийняв, не встановив за справою за який конкретно період часу
позивач розрахував заборгованість відповідача та, зазначивши в
цілому, що цей період охоплює 2002-2003 роки, залишив поза
увагою, що розрахунок боргу, наданий позивачем за справою,
охоплює, у тому числі, і частину 2004 року.
Відповідно до інших наявних у справі документів, протягом
2002-2004 років відповідач неодноразово обговорював з позивачем
питання щодо подальшого водопостачання селу Веселе, яке
знаходиться під юрисдикцією Спартаківської сільської Ради, а під
час знаходження справи в суді не заперечував проти того, що у
визначений позивачем період він дійсно отримував від нього
послуги з водопостачання для потреб цього ж села. Крім того, із
змісту наявних у справі документів також вбачається, що в
березні 2003 року позивач виявив безоблікове споживання води,
постачання якої здійснювалось на село Веселе.
За таких обставин, які в повній мірі не були встановлені та
оцінені судом, постановлене ним рішення не може вважатись таким,
що відповідає вимогам діючого законодавства.
З огляду на це, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню,
а справа має бути передана на новий розгляд.
В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, на
підставі наданих, а при необхідності і додатково зібраних
доказів повно встановити фактичні обставини справи та, в
залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення,
виклавши його згідно з вимогами процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Донвуглеводоканал” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2005 у
справі № 35/193 скасувати, а справу направити до господарського
суду Донецької області на новий розгляд в іншому складі суддів.