ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 32/340
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув відкритого акціонерного товариства по
касаційну скаргу газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”
на постанову від 24.05.2005
Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
у справі № 32/340
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”
до закритого акціонерного товариства комерційного
банку “ПриватБанк”
Про визнання недійсним розпорядження
за участю представників сторін:
від позивача Мащенко А.Г. дов. № 04-1883 від 23.02.2005
Мащенко Л.І. дов. № 04-1882 від 23.02.2005
від відповідача Молодико К.Ю. дов. № 1638 від 26.11.2004
Левченко О.В. дов. № 3277 від 15.07.2005
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2004 року відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” пред’явило в суді
позов до закритого акціонерного товариства “Комерційний банк
“Приватбанк” про визнання розпорядження голови ЗАТ КБ
“Приватбанк” Дубілета О.В. № 61-р від 18.01.2002 недійсним; про
визнання дій по перерахуванню депозитних коштів в сумі
2000000,00 грн. по договору № 002С-01 від 01.10.2001 та
відсотків в сумі 16767,12 грн. з балансу Маріупольської філії на
баланс головного відділення ЗАТ КБ “Приватбанк” неправомірними;
про зобов’язання закритого акціонерного товариства “Комерційний
банк “Приватбанк” виконати дії по перерахуванню депозитного
вкладу з депозитного рахунку відкритого акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” № 26103189580211
в сумі 2000000,00 грн. та відсотків з рахунку № 26189189580291 в
сумі 16767,12 грн. на його поточний рахунок № 260029801 в
Маріупольській філії АКБ “Укрсоцбанк” у триденний термін.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 01.10.2001 між ЗАТ
КБ “Приватбанк” та ВАТ “Маріупольгаз” було укладено договір
№ 002С-01 про розміщення коштів позивача на депозитному рахунку
відкритому у Маріупольській філії за місцем знаходження
вкладника. За цим договором було відкрито депозитний рахунок
№ 26108189580108.
Згідно з договором усі умови цього договору могли бути змінені
тільки за письмовою угодою сторін.
Строк дії договору (з урахуванням додаткових угод) закінчився
04.02.2002.
Відповідно до п. 3.3.4 договору відповідач повинен був
перерахувати кошти на поточний рахунок позивача, вказаний в п. 6
договору.
До сплину строку дії договору 18.01.2002 відповідач повідомив
позивача про закриття депозитного рахунку № 26108189580108 у
Маріупольській філії ЗАТ КБ “Приватбанк” та відкриття іншого
депозитного рахунку № 26103189580211 у головному відділенні ЗАТ
КБ “Приватбанк” у м. Дніпропетровську.
Зміна умов договору була здійснена на підставі розпорядження
голови правління Приватбанку Дубілета О.В. № 61-р від
18.01.2002.
З посиланням на Закони України “Про банки і банківську
діяльність”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”
( 2346-14 ) (2346-14)
, нормативно-правові акти Національного банку України
просив задовольнити його вимоги.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.02.2005 (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено частково.
Зобов’язано закрите акціонерне товариство комерційний банк
“Приватбанк” виконати дії по перерахуванню грошових коштів з
депозитного рахунку відкрито акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” на його поточний
рахунок № 260029801 в Маріупольській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО
334185; в триденний термін.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства Комерційний банк
“Приватбанк” на користь відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” витрати по сплаті
держмита в сумі 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В іншій частині позову провадження у справі припинено.
Припиняючи провадження у справі в частині визнання розпорядження
голови ЗАТ КБ “Приватбанк” Дубілета О.В. № 61-р від 18.01.2002
недійсним та визнання дій по перерахуванню депозитних коштів в
сумі 2000000, 00 грн. по договору № 002С-01 від 01.10.2001 та
відсотків в сумі 16767,12 грн. з балансу Маріупольської філії на
баланс головного відділення ЗАТ КБ “Приватбанк” неправомірними,
господарський суд виходив з того, що рішенням господарського
суду Дніпропетровської області від 31.01.05 у справі № 31/90 (що
набрало законної сили) в частині позовних вимог (щодо визнання
недійсним спірного розпорядження голови правління ЗАТ КБ
“Приватбанк” № 61-р від 18.01.2004, визнання дій відповідача з
передачі з балансу Маріупольської філії ЗАТ КБ “Приватбанк” на
баланс Головного відділення ЗАТ КБ “Приватбанк” в
м. Дніпропетровську депозиту за договором № 014С-00 від 19.07.00
р. в сумі 500000,00 гри. неправомірними; визнання неправомірними
дій ЗАТ КБ “Приватбанк” по поверненню без виконання платіжної
вимоги доручення № 3 від 8.04.2004 р.; визнання платіжної вимоги
№ 6 від 27.04.2004 р. такою, що підлягає виконанню) провадження
у справі припинено, оскільки такі вимоги не носять самостійного
характеру, не призводять до поновлення порушених прав, є
елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості
вимог, та фактично вимогою про встановлення фактів, що мають
юридичне значення, розгляд яких не належать до повноважень
господарського суду в силу ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, так
як згідно ч. 1 зазначеної норми, господарським судам підвідомчі
саме справи у спорах. Окрім того, щодо спірного розпорядження
голови правління ЗАТ КБ “Приватбанк” № 61-р від 18.01.2004,
судом зазначено в рішенні, що останнє не є актом в розумінні
ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та є внутрішнім документом банку.
Задовольняючи позов в частині зобов’язання відповідача виконати
дії по перерахуванню грошових коштів з депозитного рахунку
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації “Маріупольгаз” у Головному відділенні КБ
“Приватбанк” на його поточний рахунок в Маріупольській філії АКБ
“Укрсоцбанк”, господарський суд виходив з того, що вимога є
обґрунтованою і відповідає нормам Закону України “Про платіжні
системи та переказ грошей в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
, Правилам
здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24.05.2005 (судді: Белінська В.О. –головуючий, Логвиненко
А.О., Павловський П. П. ) рішення господарського суду змінено.
Припинено провадження у справі відносно позовних вимог про
визнання недійсним розпорядження голови правління ЗАТ КБ
“Приватбанк” № 61-р від 18.01.2001.
В решті позову відмовлено.
Припиняючи провадження у справі щодо визнання недійсним
розпорядження голови правління ЗАТ КБ “Приватбанк” № 61-р від
18.01.2001 апеляційний господарський суд виходив з того, що є
рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі
№ 31/90 від 31.01.2005, яким вирішено спір між тими ж сторонами,
про той же предмет, з тих же підстав.
Розпорядження № 61-р від 18.01.2002 прийнято головою правління
КБ “Приватбанк” в межах його повноважень, а сам зміст
розпорядження не суперечить вимогам Законів України “Про банки
та банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ
грошей в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
, а тому відсутні підстави
вважати дії відповідача такими, що не відповідають вимогам
чинного законодавства.
Оскільки розпорядження голови правління відповідача № 61-р не
визнано недійсним чи таким, що суперечить нормативним актам, на
підставі якого і було здійснено перерахування депозитних коштів,
то позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконати дії по
перерахуванню депозитного вкладу в сумі 2000000,00 грн.
задоволенню не підлягають.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” просить постанову
апеляційного господарського суду скасувати, рішення
господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів
справи 01.10.01 між ВАТ “Маріупольгаз” (клієнт) та ЗАТ КБ
“Приватбанк” в особі Маріупольської філії (банк) укладено
договір № 002С-01 про розміщення грошових коштів на строковому
депозитному рахунку. Відповідно до п.п. 3.1 клієнт вносить, а
банк приймає тимчасово вільні кошти клієнта в сумі 2000000,00
грн. на депозитний рахунок № 26108189580108 зі сплатою банком
18% річних за користування коштами клієнта. Пунктом 3.3.4
договору встановлено обов'язок банку по закінченню строку дії
договору перерахувати грошові кошти (вклад та відсотки) на
розрахунковий рахунок № 260029801 в Маріупольській філії АКБ
“Укрсоцбанк” МФО 334185. 01.11.01 та 03.01.02 р.р. між сторонами
були укладені додаткові угоди до вищезазначеного договору,
згідно з якими строк розміщення грошових коштів позивача на
депозитному рахунку було продовжено відповідно до 03.01.02 та до
04.02.02 р. Платіжним дорученням № 3429 від 01.10.01 р. позивач
перерахував на депозитний рахунок 2000000,00 грн.
18.01.02 р. розпорядженням голови правління ЗАТ КБ “Приватбанк”
№ 61-р депозитні договори по підприємству ВАТ “Маріупольгаз”,
укладені раніше із Маріупольською філією ЗАТ КБ “Приватбанк”,
передані Головному відділенню ЗАТ КБ “Приватбанк”, депозитний
рахунок № 26108189580108 відкритий згідно умов договору
№ 002С-01 від 01.10.01 був закритий банком та відкритий новий
депозитний рахунок № 26103189580211 у Головному відділенні ЗАТ
КБ “Прибатбанк” в м. Дніпропетровську. Відповідач листом від
18.01.02 № 13.0.0.0./2-712-А повідомив про вищезазначене
позивача.
Згідно меморіального ордеру № 11 від 18.01.02 відповідач на
підставі розпорядження голови правління ЗАТ КБ “Приватбанк”
№ 61-р від 18.01.02 перерахував грошові кошти в розмірі
2000000,00 грн. з депозитного рахунку, відкритому в
Маріупольській філії ЗАТ КБ “Приватбанк” на підставі договору
№ 002С-01 на рахунок № 26103189580211 у головному відділенні ЗАТ
КБ “Приватбанк” в м. Дніпропетровську. Згідно меморіального
ордеру № 06 від 18.01.02 відповідач, на підставі спірного
розпорядження голови правління ЗАТ КБ “Приватбанк” № 61-р від
18.01.02 перерахував грошові кошти в розмірі 16767,00 грн. з
депозитного рахунку, відкритого в Маріупольській філії ЗАТ КБ
“Приватбанк” на підставі договору № 002С-01 на інший рахунок
№ 26189189580291 у головному відділенні ЗАТ КБ “Приватбанк” в
м. Дніпропетровську.
04.02.02 позивач звернувся із листом № 235 на адресу відповідача
(ЗАТ КБ “Приватбанк”) із вимогою про перерахування грошових
коштів в розмірі 2000000,00 грн. та відсотків за користування
вищезазначеними грошовими коштами на рахунок ВАТ “Маріупольгаз”
у Маріупольській філії ЗАТ КБ “Приватбанк” відповідно до умов
договору № 002С-01 від 01.10.01. Окрім того позивач згідно із
платіжними дорученнями № 1 та № 2 від 02.08.02 звернувся до
відповідача з вимогою про повернення депозитних коштів в розмірі
2000000,00 грн. (внесених позивачем на підставі договору
№ 002С-01 від 01.10.01) та 211068,00 грн. (відсотків за
користування банком грошовими коштами позивача) з рахунку
№ 26103189580211 на свій поточний рахунок № 260029801 в УСБ
м. Маріуполя.
Згідно ст. 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ
грошей в Україні” ( 2346-14 ) (2346-14)
вкладний (депозитний) рахунок -
рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі
для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в
управління на встановлений строк та під втрачений процент
(дохід) відповідно до умов договору.
Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних)
рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного
банку України та договорами, що укладаються клієнтами та
обслуговуючими їх банками.
Відповідно до п. 2.1.2 Інструкції про відкриття банками рахунків
у національній та іноземній валюті вкладні (депозитні) рахунки
відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам,
фізичним особам на договірній основі для зберігання грошей, що
передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та
під визначений процент відповідно до умов договору.
Кошти на вкладні (депозитні) рахунки підприємств та їх
відокремлених підрозділів перераховуються з поточного рахунку і
після закінчення строку зберігання повертаються на поточний
рахунок.
Нараховані проценти за депозитами підприємств відповідно до умов
депозитного договору можуть перераховуватися на поточний рахунок
або зараховуватися на поповнення депозиту.
Наведені норми закону та нормативного акту свідчать про те, що
саме договором, який укладається між клієнтом та банком
визначається порядок перерахування коштів з депозитного рахунку
на поточний.
Враховуючи умови договору, укладеного між сторонами та вимоги
закону, господарський суд обґрунтовано задовольнив позов
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації “Маріупольгаз”, зобов’язавши закрите акціонерне
товариство комерційний банк “Приватбанк” виконати дії по
перерахуванню коштів з депозитного рахунку ВАТ “Маріупольгаз” на
його поточний рахунок.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського
суду, керувався нормами закону, які не регулюють відносини
існуючі між сторонами, а тому застосування ст.ст. 20, 22 Закону
України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”
( 2346-14 ) (2346-14)
є помилковим, а постанова апеляційної інстанції
неправильною.
Враховуючи вимоги ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п. 2 ч. 1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд обґрунтовано
припинив в іншій частині провадження у справі.
Зобов’язуючи відповідача виконати дії по перерахуванню грошових
коштів, господарський суд вказав термін три дні, але не
зазначив, що з дня набуття рішенням законної сили, а тому
рішення в цій частині підлягає доповненню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” задовольнити
частково.
Постанову від 24.05.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
22.02.2005 у справі № 32/340 змінити, доповнити резолютивну
частину після слів “в 3-денний термін” словами “з дня набуття
рішенням законної сили”, в решті рішення господарського суду
залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко