Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого

Бур’янової С.С. (доповідач)

Стратієнко Л.В.

розглянувши ВАТ “Державний ощадний банк України “в особі

касаційну скаргу Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ “Державний ощадний банк України”

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року

у справі № 72/14б-05 господарського суду Київської області

за заявою ВАТ “Державний ощадний банк України “в особі Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ “Державний ощадний банк України”

До відкритого акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового, торгово-підприємницького товариства “Агрофірма “Славутич”

про визнання банкрутом

За участю представників сторін

від кредитора Ковтун Т.М. дов. від 23.02.05р. № 345,

від боржника Руденко Г.В. дов. від

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 26.05.2005 року у справі № 72/14б-05 (суддя Короткевич О.Є.) про визнання банкрутом відкритого акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового, торгово-підприємницького товариства „Агрофірма „Славутич” (далі по тексту –ВАТ „Агрофірма „Славутич”) зобов`язано ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ „Державний ощадний банк України” (далі по тексту –ВАТ “Державний ощадний банк України”) подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ „Агрофірма „Славутич”, накладено арешт на майно ВАТ „Агрофірма „Славутич”, розпоряднику майна боржника надати суду реєстр вимог кредиторів боржника, призначено експертизу для визначення фінансового становища ВАТ „Агрофірма „Славутич” та призначено дату попереднього засідання. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року вищезазначена ухвала скасована.

Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції, ВАТ “Державний ощадний банк України” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року скасувати, посилаючись на не вірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі по тексту – Закон (2343-12) ).

У відзиві на касаційну скаргу, ВАТ „Агрофірма „Славутич” заперечує проти доводів викладених в ній, вважають їх безпідставними і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, і тому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2005 року за заявою ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ „Державний ощадний банк України” порушено провадження у справі № 72/14б-05 про банкрутство ВАТ „Агрофірма „Славутич”.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 26.05.2005 року у справі № 72/14б-05 про визнання банкрутом відкритого акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового, торгово-підприємницького товариства „Агрофірма „Славутич” зобов'язано ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ „Державний ощадний банк України” подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ „Агрофірма „Славутич”, накладено арешт на майно ВАТ „Агрофірма „Славутич”, розпоряднику майна боржника надати суду реєстр вимог кредиторів боржника, призначено експертизу для визначення фінансового становища ВАТ „Агрофірма „Славутич” та призначено дату попереднього засідання. Основне завдання підготовчого засідання полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції зазначив. що всупереч обставинам та нормам законодавства суд першої інстанції не прийняв до уваги заяву боржника про те. що експертна оцінка ТОВ „Українська експертна група” не відповідає фактичній вартості заставленого майна ВАТ „Агрофірма „Славутич”, і тому в даний час оскаржується в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді.

Оскільки безспірність вимог заявника є однією з обов'язкових ознак неплатоспроможності боржника. а в підготовчому засіданні було заявлено про наявність спору по грошовому зобов'язанню, місцевий господарський зобов'язаний був зупинити провадження у справі до вирішення даного спору по суті в суді загальної юрисдикції.

Судова колегія не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону (2343-12) грошове зобов'язання –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно –правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Боржником в ході виконавчого провадження за виконавчими написами, вчиненими на договорах застави у зв'язку з невиконанням боржником грошових зобов'язань по поверненню кредиту, отриманого за договором № 4 від 18.02.2003 року було ініційоване з метою зупинення виконавчого провадження та затягування процесу реалізації майна оспорювання експертної оцінки заставленого майна в Переяслав –Хмельницькому міськрайонному суді, якому цей спір непідвідомчий, оскільки обидві сторони є юридичними особами.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржників.

Безспірність майнових вимог ВАТ „Державний ощадний банк України” підтверджується виконавчими написами нотаріуса, вчиненими на договорі застави № 45 від 18.02.2003 року та на договорі іпотеки № 46 від 18.02.2003 року, якими було запропоновано звернути стягнення заборгованості по кредиту і які не були оскаржені боржником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спору по грошовим зобов'язанням між сторонами немає.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року скасувати, ухвалу господарського суду Київської області від 26.05.2005 року у справі № 72/14б-05 залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Державний ощадний банк України “в особі Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ “Державний ощадний банк України” задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року скасувати.

Ухвалу господарського суду Київської області від 26.05.2005 року залишити без змін.