ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2005                                        Справа N 27/204

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді          Дерепи В.І.

суддів:                     Бенедисюка І.М.

                            Стратієнко Л.В.

         за участю повноважних представників:

 позивача                   Шамрая С.В.

 відповідача                Басова І.М.

розглянувши у відкритому    Державного підприємства

засіданні касаційну скаргу  “Придніпровська залізниця”

на ухвалу                   від 1.06.2005 року господарського

                            суду Запорізької області

у справі за позовом         Державного підприємства

                            “Придніпровська залізниця”

До                          Запорізького металургійного комбінату

                            “Запоріжсталь”

Про   стягнення 33681,20 грн.,

                       В С Т А Н О В И В:

У  січні  2005  року  позивач звернувся до  господарського  суду

Запорізької  області  з  позовом до  відповідача  про  стягнення

33681,20   грн.,   посилаючись  на  те,  що  невиконання   плану

перевезень   стало   підставою  нарахування  залізницею   штрафу

відповідачу, який у добровільному порядку не був сплачений.

Ухвалою  господарського суду Запорізької області  від  1.06.2005

року  провадження у справі припинено на підставі п.  11  ст.  80

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

оскільки відповідач добровільно погасив заборгованість.

У   касаційній  скарзі  позивач  просить  вказану  ухвалу   суду

скасувати у частині віднесення на позивача судових витрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи  на  предмет порушення господарським судом при  прийнятті

оскаржуваної  ухвали норм матеріального і процесуального  права,

суд  вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню

з таких підстав.

Приймаючи   ухвалу   про   припинення  провадження   у   справі,

господарський  суд  прийшов  до  висновку,  що  судові   витрати

відносяться на позивача так як спір виник внаслідок неправильних

дій позивача.

Проте  з  вказаними  висновками погодитись  не  можна,  оскільки

місцевий суд не навів в ухвалі обґрунтованих мотивів на підставі

яких він прийшов до зазначеного висновку.

Поряд  з цим господарський суд не звернув увагу на ті обставини,

що відповідно до роз'яснень, що містяться в Інформаційному листі

Вищого  арбітражного  суду України від 26.06.95  р.  №  01-8/453

( v_453800-95  ) (v_453800-95)
           в  разі припинення провадження  у  справі  у

зв'язку  з  виплатою  відповідачем суми  боргу  після  звернення

кредитора  з  позовом, витрати, пов'язані  з  оплати  державного

мита,  на підставі ст. 49 Господарського процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         покладаються на відповідача.

За  вказаних обставин суд вважає, що ухвала господарського  суду

як   прийнята  з  порушенням  ст.ст.  49  та  86  Господарського

процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не  може  залишатись

без змін і підлягає скасуванню.

При   новому  розгляді  справи  господарському  суду   необхідно

врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На  підставі  наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу  господарського  суду Запорізької області  від  1.06.2005

року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу  повернути  господарському суду  Запорізької  області  на

новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий, суддя  Дерепа В.І.

С у д д і          Бенедисюк І.М.

                   Стратієнко Л.В.