Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

               Божок В.С. –головуючого,

               Костенко Т.Ф.,

               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали 

касаційної скарги     ТОВ “Горизонт”

на постанову          Дніпропетровського            апеляційного

                      господарського суду від 01.09.2005

у справі              господарського    суду   Дніпропетровської

                      області

за позовом            ТОВ “Горизонт”

до                    ТОВ “Кварцит –ДМ”

Про   стягнення 99 470,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Холошня Є.В. –дов. від 08.12.2004

від відповідача: не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 06.07.2005 господарського суду Дніпропетровської області відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 99 470,00 грн.

Постановою від 01.09.2005 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2005 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що твердження позивача щодо протиправного заволодіння відповідачем гірничою масою 7000 куб. м. шляхом крадіжки спростовуються Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.01.2003 слідчого прокуратури Васильківського району Дніпропетровської області, на яку посилається як на доказ позивач. Зазначеною постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки гірничої маси у ТОВ “Горизонт” відносно посадових осіб ТОВ “Кварцит-ДМ” за відсутності в їх діях злочину.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ “Горизонт” звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що судами невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарським судом встановлено, що 11.06.2001 ТОВ “Горизонт” уклало з підприємством “Украгровибухпром” договір на виконання буровибухових робіт. За умовами договору буровибухові роботи виконані для ТОВ “Горизонт” у вересні 2001 року в кількості 6500 куб.м. і в жовтні 2001 року в кількості 7000 куб.м. За накладною № 32 від 25.09.2001 гірнича маса в кількості 6500 куб.м. передана ТОВ “Кварцит-ДМ”.

За твердженням позивача гірничою масою в кількості 7000 куб.м. ТОВ “Кварцит-ДМ” заволоділо безпідставно.

Колегія суддів вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій неповно з’ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Неприйняття судами першої та апеляційних інстанцій акту контрольно-ревізійного відділу у Васильківському районі № 40-22 від 11.09.2002, акту № 59 від 27.11.2002 Синельниківської ОДПІ Дніпропетровської області “Про результати документальної перевірки дотримання вимог законодавства ТОВ “Горизонт” та акту 9 23/144 від 29.07.2002 Покровської МДПІ “Про результати документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування ТОВ “Кварцит-ДМ” суперечить чинному законодавству, оскільки ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 01.09.2005 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 06.07.2005 господарського суду Дніпропетровської області зі справи № 20/126 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.