ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 10/449пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”
касаційної скарги
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 19.05.2005
у справі Херсонської області
господарського суду
за позовом ОП “Кінотеатр “Україна”
до ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”
про спонукання до виконання умов договору,
та за зустрічним
позовом ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”
до ОП “Кінотеатр “Україна”
про стягнення 9506,15 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Богомолова Л.Ф.,
- відповідача: Василин С.М.,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року ОП “Кінотеатр “Україна” звернулось до
господарського суду з позовом до ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” про
спонукання до виконання умов договору.
У грудні 2004 року ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” звернулось до
господарського суду із зустрічним позовом до ОП “Кінотеатр
“Україна” про стягнення заборгованості в сумі 9506,15 грн. за
понаддоговірне споживання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2005
року первісний позов задоволено. Зобов’язано ВАТ “ЕК
“Херсонобленерго” належним чином виконувати договірні
зобов’язання відповідно до укладеного з ОП “Кінотеатр Україна”
договору № 359 від 01.06.2004 року шляхом безперервного
постачання електричної енергії.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 року рішення місцевого господарського суду залишено
без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ВАТ “ЕК
“Херсонобленерго” подало касаційну скаргу в якій просить
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 року та рішення господарського суду Херсонської
області від 24.01.2005 року скасувати та ухвалити нове рішення,
яким провадження за первісним позовом припинити, а зустрічний
позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних
судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 01.06.2004 року між ВАТ
"Херсонобленерго” та ОП “Кінотеатр “Україна” було укладено
договір № 359, відповідно до якого постачальник зобов’язується
постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов’язався
оплачувати вартість електричної енергії та здійснювати інші
платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
Пунктом 4.2.2 укладеного договору, сторони обумовили, що за
перевищення договірних величин споживання електричної енергії та
потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього
договору, споживач сплачує постачальнику п’ятикратну вартість
різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії.
Перевищення договірних (граничних) величин електроенергії
визначається за звітними або оперативними документами споживача
і постачальника та споживачу надсилається відповідне
повідомлення у період, наступному за звітним.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постачальник
направив споживачу для оплати рахунок № 359/1 від 11.10.2004
року на оплату спожитої в жовтні електроенергії на суму 2851,85
грн.
Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до договору, рахунок повинен бути
сплачений споживачем на протязі 5-ти операційних днів з дня
виписки рахунку, тобто 18.10.2004 року.
Споживач оплатив рахунок 19.10.2004 року, тобто з порушенням
строків для його оплати, які передбачені умовами укладеного
договору.
Відповідно до п. 5.2. договору, договірна величина споживання
електричної енергії зазначається в Додатку № 1 “Повідомлення про
обсяги постачання електричної енергії та потужності”. Договірні
величини доводяться постачальником електричної енергії до відома
споживача письмовим повідомленням до початку наступного
розрахункового періоду. За підсумками розрахункового періоду
договірна величина споживання електричної енергії коригується
постачальником до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий
період величини спожитої електричної енергії.
У зв’язку з простроченням оплати споживачем за жовтень спожитої
електроенергії, постачальник направив споживачу повідомлення
№ 2537 від 19.11.2004 року про коригування граничної величини
електроспоживання в жовтні 2004 року до нульового рівня та
нарахував п’ятикратну вартість понад договірної величини
електроспоживання в сумі 9506,15 грн.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволені
зустрічного позову, не врахували положень ч. 5 ст. 26 Закону
України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, відповідно до
яких, споживачі (крім населення) у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період сплачують електропостачальникам п’ятикратну вартість
різниці фактично спожитої і договірної величини.
Крім того, задовольняючи первісний позов та зобов’язуючи ВАТ “ЕК
“Херсонобленерго” належним чином виконувати договірні
зобов’язання за договором № 359 від 01.06.2004 року шляхом
безперервного постачання електричної енергії суди попередніх
інстанцій не врахували, що у грудні 2004 року відповідач за
зустрічним позовом відновив постачання електричної енергії
позивачу, а тому на момент розгляду справи був відсутній предмет
спору за первісним позовом.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди порушили
вимоги ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і постановили незаконні
судові рішення.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно витребувати докази у
відповідності з вимогами ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повно,
всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи,
перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку в тому
числі врахувати матеріально-фінансове становище позивача та
постановити законне рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.05.2005 року та рішення господарського суду Херсонської
області від 24.01.2005 року у справі № 10/449-пд скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Херсонської області.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко