Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Щотки С.О.

суддів: Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому Акціонерного товариства відкритого типу

судовому засіданні “Українсько-Сибірська

касаційну скаргу інвестиційна корпорація”

на ухвалу від 05.09.2005 р. Київського

апеляційного господарського суду

у справі № 16/622-4/297

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу

“Українсько-Сибірська

інвестиційна корпорація”

до Херсонського обласного дочірнього

підприємства ДАК “Хліб України”;

Херсонської обласної державної

адміністрації

Про стягнення 5 010 755,85 грн.

за участю представників:

від позивача - Вовк Д.О.

від відповідача-1 - не з’явились

від відповідача-2 - не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2005 р. (суддя Борисенко І.І.) в позові про стягнення з відповідачів 5010755,85 грн. заборгованості відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2005 р. (судді: Губенко Н.М., Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу “Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація” на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2005 р. не прийнято до розгляду та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із ухвалою, Акціонерне товариство відкритого типу “Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для розгляду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника сторони, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Виносячи ухвалу апеляційний господарський суд виходив з того, що до апеляційної скарги заявником не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, у зв’язку із чим скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню в порядку п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) .

Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам, наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 45 ГПК України (1798-12) позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

В силу ч. 1 ст. 46 ГПК України (1798-12) державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України (1798-12) до апеляційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно із підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” (7-93) із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена в такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Відповідно до підпункту “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” (7-93) із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами: державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (тобто, не менше 51 грн. і не більше 12750 грн.).

В поданій апеляційній скарзі Акціонерним товариством відкритого типу “Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація” було заявлено вимоги про скасування рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2005 р. та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 517 від 01.08.2005 р., заявником було сплачено державне мито в розмірі 850 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено, оскільки ним не була оплачена вимога майнового характеру в повному обсязі, що правомірно враховано судом апеляційної інстанції.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд підставно не прийняв апеляційну скаргу до розгляду та повернув її заявнику.

В силу ч. 4 ст. 97 ГПК України (1798-12) після усунення обставини, зазначеної у пункті 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) , сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду, яка є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу “Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація” залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2005 р. у справі № 16/622-4/297 залишити без змін.