Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого

Бур’янової С.С. (доповідач)

Стратієнко Л.В.

розглянувши ВАТ “Яготинський завод продовольчих

касаційну скаргу товарів”

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2005 року

у справі № 16/11б-05 господарського суду Київської області

за заявою ВАТ “Пересувна механізована колона - 15”

До ВАТ “Яготинський завод продовольчих товарів”

про порушення справи про банкрутство

За участю представників сторін

від кредитора не з’явилися,

від боржника Андреасян А.П. –голова правління

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2004 року ВАТ “Пересувна механізована колона - 15” звернулось до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2005 року (суддя Мальована Л.Я.) по справі № 16/11б-05 визнано кредитором ВАТ “Пересувна механізована колона - 15” із майновими вимогами в сумі 99249,14 грн. та призначено по справі розпорядника майна –Крупенка С.Ю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2005 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, ВАТ “Яготинський завод продовольчих товарів” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 25.03.2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2005 року скасувати та направити справу на новий розгляд з новим складом суддів, посилаючись на не вірне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі по тексту –ГПК України (1798-12) ).

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2004 року за заявою ВАТ “Пересувна механізована колона - 15” порушено провадження у справі № 16/11б-05 про банкрутство до ВАТ “Яготинський завод продовольчих товарів”, м. Яготин.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 25.03.2005 року по справі № 16/11б-05 визнано кредитором ВАТ “Пересувна механізована колона - 15” із майновими вимогами в сумі 99249,14 грн. та призначено по справі розпорядника майна –Крупенка С.Ю.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що в статутному фонді ВАТ “Яготинський завод продовольчих товарів” частка державної власності перевищує 25%, державний орган з питань банкрутства відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) пропонує господарському суду кандидатуру арбітражного керуючого.

Відповідно до Наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Порядку подання пропозиції господарському суду щодо j`mdhd`rsp арбітражних керуючих” від 25.04.2001 року № 87 (z0416-01) державним органом з питань банкрутства є –Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за місцезнаходженням боржника (територіальний орган).

Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) кандидатура Крупенка С.Ю. арбітражного керуючого, як розпорядника майна, була запропонована Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та затверджена Комісією з підготовки пропозицій господарського суду, щодо кандидатур арбітражних керуючих у Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд, за результатами розгляду апеляційної скарги ВАТ “Яготинський завод продовольчих товарів” від 05.04.2005 року за № б/н, дійшов висновку, що апелянтом не було надано жодних суттєвих та переконливих доказів з приводу зацікавленості Крупенка С.Ю., як розпорядник майна боржника у справі № 16/11б-05.

Проте, судова колегія зазначає на те, що суд апеляційної інстанції не розглянув і не надав оцінки доводам та обставинам викладеним у додаткових вимогах від 03.06.05р. за № 38 (разом із додатками) до апеляційної скарги від 05.04.05р.

Відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2005 року у справі № 16/11б-05 підлягає скасуванню, а справа передачі до Київського міжобласного апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Яготинський завод продовольчих товарів” задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2005 року скасувати.

Справу передати до Київського міжобласного апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.