12/619 Про витребування майна - Текст документа

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2005 року у справі № 12/619 (суддя Склярук О.І.) позовні вимоги Підприємства до Орендного підприємства та Товариства про витребування майна, задоволено частково: зобов’язано Товариство повернути Підприємству майно за переліком, стягнуто витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2005 року у справі № 12/619 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового акту.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” (v0011700-76) від 29.12.76. № 11 зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного суду України від 24.04.81. № 4, від 25.12.92. № 13 (v0013700-92) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Разом з тим, оскаржуване судове рішення в даній справі вказаним вимогам не відповідає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 21.03.2005 року, господарський суд Донецької області залучив до участі у справі, в якості другого відповідача, ЗАТ орендне підприємство “Шахта “Жданівська” у зв’язку з чим розгляд справи відклав на 28.03.2005 року.

Зазначена ухвала про залучення до участі у справі другого відповідача та відкладення розгляду справи направлена на адресу сторін 22.03.2005 року, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотному боці ухвали.

Разом з тим, із доданого до касаційної скарги поштового конверту вбачається, що ухвала господарського суду від 21.03.2005 року надійшла на адресу Товариства лише 28.03.2005 року, у день судового засідання в якому було прийняте оскаржуване рішення.

Таким чином, вказаний відповідач був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні 28.03.2005 року, а відтак, заперечити проти позову та надати пояснення і представити докази в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Кодексу (1798-12) , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Разом з тим, господарський суд зазначені вимоги процесуального закону не виконав, розглянув справу та прийняв рішення за відсутності залученого до участі у справі другого відповідача.

Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Відтак, господарський суд позбавив Товариство гарантованого Конституцією України (254к/96-ВР) та Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) права на розгляд спору за принципами рівності сторін перед законом і судом, змагальності та гласності.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесені рішення у даній справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого судового акту.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення прийняте у даній справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати викладене, всебічно і повно дослідити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, та в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ЗАТ орендне підприємство “Шахта “Жданівська” задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2005 року у справі № 12/619 скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду Донецької області.