Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого Невдашенко Л.П.

суддів: Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому Дочірнього підприємства Закритого

судовому засіданні акціонерного товариства “Металургмонтаж

касаційну скаргу –204”, м. Запоріжжя

на постанову від 04.08.2005

Запорізького апеляційного господарського

суду

у справі № 12/122

господарського суду Запорізької області

за позовом Відкритого акціонерного товариства

“Запорізький завод металевих

конструкцій”, м. Запоріжжя

до Дочірнього підприємства Закритого

акціонерного товариства “Металургмонтаж

–204”, м. Запоріжжя

Про стягнення 193 406,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Розум Є.В.

від відповідача - Біляченко О.В., Коновальчук А.С.

В С Т А Н О В И В:

Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод металевих конструкцій” заявлено позов до Закритого акціонерного товариства “Металургмонтаж-204” про стягнення заборгованості за договором від 29.07.2002 в сумі 193406,02 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за угодою від 29.07.2002 про сплату поставленої йому продукції. Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2005 позов задоволено частково. На користь позивача стягнуто 116107,64 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 51540 грн. за збереження продукції, 21329 грн. інфляційних втрат, 3477 грн. річних та судові витрати.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.08.2005 рішення місцевого суду від 04.05.2005 змінено.

На користь позивача стягнуто 100225,94 грн. основного боргу за виготовлену і не вибрану продукцію;

-371,14 грн. - за поставлену, але не сплачену продукцію;

-1291,26 грн. - заборгованості за накладною від 10.12.2002;

-48681,17 грн. - заборгованості за послуги по зберіганню металопродукції;

-19212,06 грн. - інфляційних втрат;

-3006,79 грн. –річних

та судові витрати.

Судові рішення вмотивовані положенням статті 193 Господарського кодексу України (436-15) , ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (435-15) .

Доказів погашення заборгованості за отриману продукцію в повному обсязі відповідач не надав, а тому вимоги позивача по стягненню вартості виготовленої і не сплаченої відповідачем продукції суд визнав обгрунтованими.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ “Металургмонтаж” просить скасувати ухвалені у справі рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом не дана оцінка того, що сторони в порушення ст. 334 ЦК України (435-15) не склали проектно-кошторисну документацію на продукцію, судом не встановлено факту виконаних робіт та їх об’єму, позивач не надав суду документи первісного обліку на підтвердження понесених ним витрат.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторонами спору 29.07.2002 укладено договір, за яким ВАТ “Запорізький завод металевих конструкцій” зобов’язався виготовити для ЗАТ “Металургмонтаж-204” металоконструкції західної трибуни реконструкції стадіону “Металург”, який в свою чергу зобов’язався прийняти виготовлену продукцію і сплатити її вартість.

Об’єм поставки визначено орієнтовно по кресленням КМ і складає 154 тони.

Вартість однієї тони виготовленої продукції складає 3276 грн. Термін виготовлення продукції –60 календарних днів від дати передоплати.

Згідно п. 6.1 договору оплата за продукцію здійснюється 100% передоплатою вартості металопрокату та допоміжних матеріалів для їх виготовлення для їх придбання на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання договору. Остаточна оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту повідомлення про готовність до відвантаження партії продукції та виставлення рахунку.

До основного договору від 29.07.2002 сторонами укладено додаткові угоди. Угодою № 2 від 10.12.2002 сторонами доповнили п. 6.1, пунктом 6.1.2 основного договору, за яким передоплата для придбання металопрокату та зварювальних матеріалів складає 17300 грн. Передоплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання додаткової угоди.

У 2002-2003 роках завод металевих конструкцій виготовив, а ЗАТ “Металургмонтаж-204” прийняв 210736 тон металоконструкцій на суму 690371,14 грн. та метизів на суму 129126 грн., а всього виготовлено і передано продукції на суму 691662,39 грн.

В період з.08.2002 року по лютий 2003 року ЗАТ “Металургмонтаж204” сплатив за металопродукцію 690000 грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання –зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, а також відсутність в матеріалах справи доказів про те, що відповідач виконав повністю зобов’язання за договором від 29.07.2002 та додатковими угодами до цього договору, суд першої та другої інстанції підставно дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Місцевим та апеляційним судом при прийнятті оскаржуваних рішень були відхилені доводи скаржника про безпідставність виготовлення позивачем металопродукції, оскільки відповідачем не було здійснено попередньої її оплати, а тому додаткова оцінка цих обставин відповідно до ч. 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судами наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймається.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.08.2005 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.