Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Щотки С.О.

суддів: Мележик Н.І.(доповідач), Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційну скаргу Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль” на рішення господарського суду Тернопільської області від 04.04.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р. у справі № 10/4-114

за первісним позовом Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”

до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради

про спонукання до продовження дії договору

за зустрічним позовом Комунального підприємства “Тернопільелектротранс”

до Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”

третя особа Виконавчий комітет Тернопільської міської ради

про примусову передачу орендованого майна після закінчення строку договору оренди

за участю представників:

позивача –не з’явився,

відповідача –Гаврилюк О. А.,

третьої особи - не з’явився.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2005 року приватне підприємство “Торговий дім Тернопіль” звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до комунального підприємства “Тернопільелектротранс” про спонукання до продовження дії договору оренди майна.

КП “Тернопільелектротранс” пред’явлений зустрічний позов до ПП “Тернопільелектротранс” про примусову передачу орендованого майна у зв’язку із закінченням строку договору оренди.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.04.2005 р. (суддя Півторак М.Є.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р. (судді Краєвська М.В., Духа Я.В., Зданкевич З.І.), у задоволенні позовних вимог ПП “Торговий дім Тернопіль” про спонукання КП “Тернопільелектротранс” продовжити дію договору оренди відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено, зобов’язано ПП “Торговий дім Тернопіль” повернути орендоване майно відповідно до договору оренди від 02.01.1995 р., стягнуто з ПП “Торговий дім Тернопіль” 226 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приватне підприємство “Торговий дім Тернопіль” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 101 ГПК України (1798-12) повно та об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

02.01.1995 року між ДКП “Тернопільелектротранс” (правонаступником якого є КП “Тернопільелектротранс”) та ПМП “Істо” (правонаступником якого є ПП “Торговий дім Тернопіль”) укладено договір оренди майна ліквідованого комунального підприємства “Блакитний став” з терміном дії до 02.01.2005 р.

Відповідно до акту прийому-передачі майна від 02.01.1995 р. ДКП “Тернопільелектротранс” передано ПМП “Істо” основні засоби –теплохід “ПТ”, теплохід “Танцоров”, приміщення контори, а також малоцінні швидкозношувані предмети.

Згідно з п. 9.3 договору від 02.01.1995 р. договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку його дії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП “Тернопільелектротранс” листами від 22.10.2004 р. № 18/318 та від 27.12.2004 р. № 018/394 попередило ПП “Торговий дім Тернопіль” про те, що дія договору від 02.01.1995 р. продовженою не буде, просило повернути майно.

За змістом ст. 285 ГК України (436-15) , ст. 777 ЦК України (435-15) орендар має переважне право перед іншими особами на продовження строку дії договору.

У відповідності до п. 12 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237 (v_237800-00) “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (2269-12) якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.

ПП “Торговий дім Тернопіль” не надало доказів того, що орендодавець укладає договір оренди спірного майна з іншою особою.

До того ж, судами встановлено, що КП “Тернопільелектротранс” має намір використовувати майно для власних потреб. На підтвердження свого наміру КП “Тернопільелектротранс” надало суду належним чином засвідчену копію ліцензії Державного департаменту морського та річкового транспорту серії АБ № 178803 на зайняття таким видом діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом.

Всупереч доводам скаржника, п. 2.3. Статуту КП “Тернопільелектротранс”, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 14.04.2005 р., передбачає надання підприємством послуг з перевезення пасажирів річковим транспортом.

Враховуючи викладені обставини, господарські суди першої та апелційної інстанції дійшли правомірного висновку щодо безпідставності вимог ПП “Торговий дім Тернопіль” продовжити строк дії договору оренди.

За змістом ст. 526 ЦК України (435-15) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України (435-15) передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 785 ЦК України (435-15) , п. 9.4. договору оренди від 02.01.1995р. орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди.

Зважаючи на те, що ПП “Торговий дім Тернопіль” своїх зобов’язань за договором не виконало, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив вимоги КП “Тернопільелектротранс” за зустрічним позовом про передачу орендованого майна після закінчення строку договору оренди.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 04.04.2005 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р. у справі № 10/4-114 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПП “Торговий дім Тернопіль” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 04.04.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 р. у справі № 10/4-114залишити без змін.