ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2005 Справа N 4-5/205-7009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів : Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну Одеського колективного учбово –виробничого
скаргу об‘єднання Українського товариства сліпих
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 04.05.2005 року
у справі за позовом ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” в особі
відокремленої структурної одиниці
Центральний район електричних мереж
до Одеського колективного учбово –виробничого
об‘єднання Українського товариства сліпих
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2004 року ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” в особі
відокремленої структурної одиниці Центральний район електричних
мереж звернулось до суду з позовом про стягнення з Одеського
учбово-виробничого об’єднання Українського товариства сліпих 106
613,85 грн.
Позивач зазначав, що у порушення умов укладеного з ним
14.06.1999 року договору на постачання електричної енергії №
369, відповідач не у повному обсязі оплатив спожиту ним у
листопаді 2003 року, січні-лютому, квітні 2004 року електричну
енергію, а тому згідно ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
зобов’язаний сплатити
енергопостачальній організації п’ятикратну вартість різниці
фактично спожитої і договірної величини, скоригованої до рівня
оплаченої, що складає 106 613,85 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2005
року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 року, позов задоволено у
повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильну
правову оцінку судами обставин справи і просить постановлені у
справі судові рішення змінити, зменшивши суму, яка підлягає
стягненню на користь позивача до 1 191,74 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, а сума, що підлягає стягненню з судовими рішеннями
–зменшенню, виходячи з наступного.
Укладаючи 14.06.1999 року договір на постачання електричної
енергії, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини
регулюються і чинним законодавством України.
Таким законодавством, яке регулює відносини, пов’язані з
виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної
енергії, є Закон України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та інші нормативно-правові акти, до яких відноситься і
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.2002 року, № 475 Порядок постачання електричної енергії
споживачам ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
.
Цим Порядком ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
постачання електричної енергії
споживачам запроваджено регулювання постачання електричної
енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання і у
передбачено, що граничні величини споживання та потужності
доводяться до споживачів як договірні величини у терміни,
обумовлені договором. Повідомлення про ці величини є
невід’ємною частиною цього договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної
енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої
за цей місяць величини її споживання (п. 11 Порядку
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
), як зазначено у п. 5.3 Правил користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.1996 року № 28 є договірною.
Споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин
споживання електричної енергії та потужності (п. 13 Правил)
несуть відповідальність згідно з частинами п‘ятою і шостою
статті 26 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Пунктом 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що споживачі (крім населення,
професійно-навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV
рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у
випадках споживання електричної енергії понад договірну величину
за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам
п‘ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної
величини .
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідач
допустив порушення визначених договором від 14.06.1999 року
строків розрахунків за спожиту електроенергію у листопаді 2003
року, січні-лютому, квітні-травні 2004 року, а тому суди першої
і апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що
постачальник електричної енергії, вправі вимагати стягнення
спірної суми у примусовому порядку.
Проте приймаючи постанову щодо стягнення цієї суми суд не
врахували наступне.
Споживання електричної енергії понад граничні величини є
правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч. 1
ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
тягне за собою встановлену законодавством України цивільну,
адміністративну і кримінальну відповідальність.
Зазначені у законі види відповідальності не виключають
застосування санкції, передбаченої ч. 5 ст. 26 Закону України
“Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, яка є господарською
відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за
своєю природою є штрафною.
Застосовуючи таку санкцію суд повинен врахувати, що згідно ст.
233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі якщо належні до сплати штрафні
санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має
право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до
уваги: ступінь виконання зобов‘язання боржником, майновий стан
сторін, які беруть участь у зобов‘язанні не лише майнові, але й
інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо ж порушення зобов‘язання не завдало збитків іншим учасникам
господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів
боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Постановляючи про стягнення штрафної санкції у повному обсязі,
суди першої і апеляційної інстанцій зазначені норми не
застосували, а тому, з урахуванням відсутності у матеріалах
справи даних про збитки позивача, майнового стану відповідача та
інших обставин, пов’язаних з виконанням договірних зобов’язань,
характеру допущеного порушення, судова колегія вважає можливим
змінити судові рішення, зменшивши розмір санкції, що підлягає
стягненню до 5000 грн.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись
ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2005
року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 року змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Одеського колективного учбово-виробничого об’єднання
Українського товариства сліпих (код 03967866) на користь ВАТ
“Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” в особі Південного
району електричних мереж (код 26302268) 5000 грн. та 171 грн. на
відшкодування судових витрат, а всього 5171 грн..
У решті позову відмовити.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко