06/1083 Про стягнення 31 100 грн. - Текст документа

В лютому 2005р. підприємство “Правозахист-Олімп” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” 31 100 грн. штрафу за невиконання умов договору.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.06.2005 року (суддя Анісімов І.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. (судді Андрейцева Г.М., Швець В.О., Сергейчук О.І.) позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 31 100 грн. штрафу, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У поданій касаційній скарзі комунальне підприємство теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” просить рішення господарського суду Черкаської області від 15.06.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. у справі № 06/1083 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому оскаржувач посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані у спірних правовідносинах норми матеріального та процесуального права, наслідком чого стало прийняття незаконних рішення та постанови.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” (v0011700-76) від 29.12.76 р. № 11 зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 р. № 4, від 25.12.92 р. № 13, (v0013700-92) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова зазначеним вимогам не відповідають, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, господарський суд першої інстанції, позицію якого підтримав і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 24.05.2004р. між сторонами по справі було укладено договір № 03-04 на розробку технічної продукції, у відповідності до п. 1.1 якого, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов’язання по розробці технічної документації відведення земельних ділянок під адмінбудівлю, котельні, ЦТП, АДС, електроцех та виробничу базу в м. Черкасах. Зміст основних етапів робіт визначається календарним планом, який складається на кожен об’єкт і є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.1 договору за односторонню відмову від виконання обов’язків по договору у тому числі і перерахування коштів замовник зобов’язується сплатити кошти за фактично виконані роботи згідно акту та кошторису виконаних робіт, а також штраф в розмірі 20% від загальної суми по договору в десятиденний термін від дня складання вищезгаданого акту та кошторису.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач не надав позивачеві документи по шести об’єктах першого етапу виконання робіт за договором, що в свою чергу унеможливлює виконання робіт з його боку, а тому нарахування штрафу є правомірним.

Проте, з такими висновками погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно з нормами цивільного законодавства, штрафними санкціями у господарських правовідносинах є неустойка (штраф, пеня), яка являє собою визначену законом або договором грошову суму, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Втім, господарськими судами не було досліджено питання настання відповідальності для відповідача у вигляді штрафу у разі не подання або несвоєчасного подання позивачеві документів, необхідних для виконання роботи згідно з договором № 03-04. Крім того, судами не з’ясовані питання щодо погодження сторонами термінів надання відповідачем необхідної документації для розробки позивачем технічної продукції та чи може бути затримка у наданні необхідної документації розцінена як одностороння відмова від виконання договору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що в порушення ст. 43 ГПК України (1798-12) господарські суди першої та апеляційної інстанцій не врахували вимоги закону, не розглянули в судовому процесі всебічно, повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 15.06.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. по справі № 06/1083 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.