Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Бур’янової С.С.,

Ткаченко Н.Г.,

розглянувши касаційну

скаргу ВАТ “Охтирсільмаш”

на ухвалу від 06.05.2005 р. господарського суду

Сумської області

та постанову від 29.07.2005 р. Харківського апеляційного

господарського суду

у справі № 6/80-04 господарського суду Сумської

області

за заявою працівників боржника, які об’єднали свої

вимоги, в особі представника Голод Ж.В.

до ВАТ “Охтирсільмаш”

Про банкрутство

арбітражний керуючий Шевич О.М.

в судовому засіданні взяли участь представник:

боржника Манохіна І.А., довір.

та керуючий санацією Шевич О.М.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні господарського суду Сумської області знаходиться Справа N 6/80-04 про банкрутство ВАТ “Охтирсільмаш”.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.05.2005 р. (судді: Костенко Л.А. –головуючий, Гордієнко М.І., Рижков М.Б.) відмовлено в задоволенні клопотання про затвердження мирової угоди, введено процедуру санації боржника строком на 12 місяців та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Шевича О.М.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2005 р. (судді: Бабакова Л.М. –головуючий, Істоміна О.А., Погребняк В.Я.) залишено без задоволення апеляційну скаргу ВАТ “Охтирсільмаш” та апеляційну скаргу профспілкового комітету ВАТ “Охтирсільмаш” і представника кредиторів-фізичних осіб, а ухвалу господарського суду Сумської області від 06.05.2005 р. –без змін.

Крім того, припинено апеляційне провадження в частині визнання недійсними зборів комітету кредиторів боржника від 07.04.2005 р. Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ВАТ “Охтирсільмаш” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2005 р. і ухвалу господарського суду Сумської області від 06.05.2005 р. та зобов’язати Охтирську ОДПІ, УПФ України в м. Охтирка та Охтирський місцевий центр зайнятості населення укласти мирову угоду з боржником, затвердити мирову угоду від 15.04.2005 р та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема. ст. ст. 14, 15, 16, 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі –Закон (2343-12) ) та ст. 69 ГПК України (1798-12) .

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

В силу ч. 9 ст. 7 Закону (2343-12) при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет кредиторів.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Закону (2343-12) рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету.

Також, відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону (2343-12) прийняття p3xemm про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації належить до компетенції комітету кредиторів.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 08.04.2005 р. до суду надійшло клопотання комітету кредиторів ВАТ “Охтирсільмаш” про відкриття процедури санації та протокол комітету кредиторів № 4 від 07.04.2005 р.

Згодом, 25.04.2005 р. суду був наданий проект мирової угоди та протокол загальних зборів кредиторів фізичних та юридичних осіб ВАТ “Охтирсільмаш” від 15-20.04.2005 р.

Колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Також, Законом (2343-12) не передбачено визнання зборів (комітету) кредиторів такими, що не відбулися, або визнання їх недійсними у справі про банкрутство.

Однак, при прийнятті судових рішень у справі про банкрутство на підставі рішень комітету кредиторів господарський суд перевіряє правомочність зборів (комітету) кредиторів та легітимність прийнятих на них рішень, надаючи таким рішенням правову оцінку відповідно до вимог статті 43 ГПК України (1798-12) та беручи їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Колегія суддів зазначає, що рішення органу конкурсного управління (загальних зборів, комітету кредиторів), створеного в порушення встановленого Законом (2343-12) порядку, не може тягнути за собою правові наслідки для учасників справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що справу про банкрутство ВАТ “Охтирсільмаш” порушено за заявою працівників боржника, які об’єднали свої вимоги відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону, (2343-12) в особі представника Голод Ж.В.

Ухвалою за результатами попереднього засідання суду від 01.11.2004 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, в т.ч. вимоги кредиторів по заробітній платі на суму 251 693,67 грн.

Згідно з ст. 1 Закону (2343-12) кредитором є, зокрема, фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Отже, незважаючи на об’єднання вимог при порушені справи про банкрутство, фізична особа, яка заявила свої вимоги до боржника, є самостійним конкурсним кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону (2343-12) учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів.

В силу ч. 6 зазначеної статті на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

Відповідно до вказаних норм членом комітету кредиторів може бути кожна окрема фізична або юридична особа.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, в порушення приписів ст. 16 Закону (2343-12) до складу комітету кредиторів увійшов представник всіх кредиторів - фізичних осіб Голод Ж.В. з кількістю голосів у розмірі пропорційному всім вимогам по заробітній платі –251 голос.

Тобто була перевищена гранична чисельність членів комітету кредиторів, встановлена Законом (2343-12) .

Таким чином, комітет кредиторів ВАТ “Охтирсільмаш” створений з порушенням вимог Закону (2343-12) та прийняті ним рішення не можуть бути враховані судом під час розгляду справи про банкрутство.

У зв’язку з чим попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо відхилення клопотання про затвердження мирової угоди.

Разом з тим, задовольняючи клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації, суд першої інстанції виходив з того, що таке рішення прийнято легітимним органом та в межах своїх повноважень.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на засіданні комітету кредиторів від 07.04.2005 р. був відсутній представник всіх кредиторів - фізичних осіб Голод Ж.В., який належним чином був повідомлений про час і місце засідання комітету кредиторів.

Засідання комітету кредиторів було проведено за участю двох інших членів комітету кредиторів, а саме Охтирської ОДПІ та УПФ України в м. Охтирка.

Однак, судами не було враховано те, що голоси цих кредиторів були визначені відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, до якого увійшли штрафні санкції.

Положеннями ст. 1 Закону (2343-12) визначено, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

При цьому, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

В силу ч. 2 ст. 15 Закону (2343-12) у реєстрі вимог кредиторів розмір неустойки (штрафу, пені) підлягає зазначенню окремо.

Як вказано вище, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону (2343-12) sw`qmhj`lh зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Частиною 4 цієї статті передбачено, що кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. Таким чином, внаслідок того, що штрафні санкції не включаються до реєстру вимог кредиторів, а містяться в реєстрі окремо, вони не можуть визначати кількість голосів кредиторів.

Враховуючи те, що затверджений реєстр вимог кредиторів не містив поділу на вимоги, які підлягають включенню в реєстр, та вимоги, які обліковуються в реєстрі окремо, голоси членів кредиторів Охтирської ОДПІ та УПФ України в м. Охтирка визначені судом апеляційної інстанції невірно.

У зв’язку з чим, рішення комітету кредиторів від 07.04.2005 р. (протокол № 4) про відкриття процедури санації не може тягти за собою правові наслідки.

За таких обставин справи оскаржувані ухвалу та постанову не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно забезпечити сформування належного комітету кредиторів та вирішити питання щодо переходу справи до наступної судової процедури відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 15, 16, 35 Закону України “Про відновлення платоспро можності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , ст.

ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ВАТ “Охтирсільмаш” задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2005 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 06.05.2005 р. у справі № 6/80-04 скасувати.

3. Справу № 6/80-04 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.