Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Щотки С.О.

суддів: Мележик Н.І.(доповідач), Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційне заступника прокурора Автономної Республіки

подання Крим

та Фірми “Каурія”, Фонду майна Автономної

касаційні скарги Республіки Крим

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2005р.

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р.

у справі № 2-8/2392.1-2005

за позовом Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Кримтур”

до Фірми “Каурія” Фонду майна Автономної Республіки Крим

треті особи: Маломаякська селищна рада Товариство з обмеженою відповідальністю “Фонтан”

за участю Федерація незалежних профспілок Криму Прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва

за участю

представників:

позивача –Харчук О.Б.,

відповідача 1–Курочкіна Н.М.,

відповідача 2 –Шахрай М.О., Кост?н ?.П. ,

третьої особи 1 –нез’явились,

третьої особи 2 –Ушаков М.В.,

третьої особи 3 –не з’явились,

прокуратури –Турлова Ю.А.,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2002р. Кримське акціонерне товариство по туризму та екскурсіям “Кримтур” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2000р. об’єкту незавершеного будівництва, укладеного між фірмою “Каурія” та Фондом майна Автономної Республіки Крим.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2005 року (суддя Чумаченко С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. (судді: Прокопанич Г.К., Горошко Н.П. , Щепанська О.А.) позов Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Кримтур” до фірми “Каурія” та Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва № 1857 від 30.06.2000 року, укладеного між відповідачами, задоволено повністю.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва –спального корпусу турбази “Карабах” в селі Малий Маяк, м. Алушта, який не увійшов до статутного фонду ВАТ “Монтажне управління № 14”, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та фірмою “Каурія”, посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 1857 від 30.06.2000р.

Фірму “Каурія” зобов’язано повернути Кримському акціонерному товариству по туризму та екскурсіям “Кримтур” за актом приймання-передачі об’єкт незавершеного будівництва –спальний корпус турбази “Карабах” в селі Малий Маяк, м. Алушта.

Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов’язано повернути фірмі “Каурія” одержаний за договором купівлі-продажу об’єкт незавершеного будівництва –спальний корпус турбази “Карабах” в селі Малий Маяк, м. Алушта, який не увійшов до статутного фонду ВАТ “Монтажне управління № 14”, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та фірмою “Каурія”, посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 1857 від 30.06.2000р., грошові кошти в розмірі 7 000 грн.

З Фонду майна Автономної Республіки Крим та фірми “Каурія” на користь Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіям “Кримтур” стягнуто витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові акти мотивовані тим, що оспорюваним договором було відчужено майно, що належало Кримському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях “Кримтур” і права останнього як власника були порушені.

У касаційному поданні прокуратура Автономної Республіки Крим та у касаційних скаргах фірма “Каурія” та Фонд майна Автономної Республіки Крим ставлять питання про скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2005р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі № 2-8/2392.1-2005 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому оскаржувачі посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій у спірних правовідносинах норм матеріального та процесуального права, наслідком чого стало прийняття незаконних рішення та постанови.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг та касаційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційне подання прокуратури АР Крим та касаційні скарги фірми “Каурія” та Фонду майна АР Крим підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” (v0011700-76) від 29.12.76 р. № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 р. № 4 від 25.12.92 р. № 13, (v0013700-92) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Кримтур”, господарський суд першої інстанції, позицію якого підтримав і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що власником об’єкту незавершеного будівництва, що є предметом купівлі-продажу за договором є Кримське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях “Кримтур”, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Свідоцтвом про право власності, виданого СМ БТІ від 27.10.1999 року на підставі рішення Алуштинської міської ради № 914 від 15.10.1999; актом прийому-передачі від 10.01.1992 року, згідно якого майно турбази “Карабах” було передано в статутний фонд позивача; висновком постійної комісії Верховної ради АР Крим по законодавству, законності, правопорядку і військовим питання № 02-08/915 від 27.03.2001 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вилучення об’єкту незавершеного будівництва, що є предметом спірного договору, у його власника - Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Кримтур” у судовому порядку, або добровільну його передачу відповідачеві.

Однак, попередні судові інстанції не звернули увагу на постанову Верховного суду України від 16.12.2003р., прийняту в цій же справі, якою скасовані рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2002р., постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2002р. та постанова Вищого господарського суду України від 11.03.2003р. про задоволення позову, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході якого суд мав всебічно та повно з’ясувати всі обставини справи, належним чином дослідити підстави виникнення права власності у Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Кримтур”, зокрема з’ясувати правомірність видачі свідоцтва про право власності на туристичну базу “Карабах”, дослідити питання щодо правомірності володіння спірним майном Федерацією незалежних профспілок Криму, яка передала у власність Кримському акціонерному товариству по туризму та екскурсіях “Кримтур” спірне майно.

Відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України (1798-12) , вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В ході нового розгляду справи суд, як це вбачається із змісту постановленого ним рішення, знехтував вищезазначеними вимогами процесуального закону і припустився тієї ж помилки, тобто не встановив тих фактичних обставин справи, про які йшлося у постанові Верховного суду України від 16.12.2003р., і які мали правове значення для її правильного вирішення.

Аналогічної помилки припустився і суд апеляційної інстанції.

Наведене, відповідно до ст. 111-10 ГПК України (1798-12) , дає підстави для скасування постановлених по справі судових рішень. Оскільки фактичні обставини справи, як про це вже зазначалось вище, попередніми судовими інстанціями встановлені не були, Вищий господарський суд України не знаходить можливим постановити по справі нове рішення, у цьому зв'язку справа має бути передана на новий розгляд.

В ході нового розгляду суду належить врахувати вищенаведені недоліки, на підставі наданих по справі доказів, та з врахуванням вказівок, що містяться в постанові Верховного суду України від 16.12.2003р., а також в цій постанові, з'ясувати фактичні обставини справи та належним чином дослідити підстави виникнення права власності у Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Кримтур” на предмет спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання прокуратури Автономної Республіки Крим та касаційні скарги фірми “Каурія” та Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі № 2-8/2392.1-2005 скасувати, справу направити на новий розгляд господарському суду Автономної Республіки Крим.