45/344 Про визнання недійсним рішення - Текст документа

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –товариство з обмеженою відповідальністю “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна”, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (далі –ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна”),

холдінгова акціонерна компанія “The Procter & Gamble Company”, м. Цінціннаті, Огайо, США (далі –АК “The Procter & Gamble Company”),

закрите акціонерне товариство “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” (далі –ЗАТ “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко”)

за участю представників сторін:

ТОВ “Хенкель Україна” –Волкова О.М., Карнаухова А.Л.,

ТОВ “Юнілівер Україна” –Шульги Т.М., Волкова О.М., Карнаухова А.Л.,

ТОВ “Колгейт-Палмолів Україна” - Волкова О.М., Карнаухова А.Л., Проценко Т.Б.,

ТОВ “Кімберлі-Кларк Україна” –Волкова О.М., Карнаухова А.Л.,

Антимонопольного комітету України –Колораша Є.В.,

ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” –Шварцера Б.О.,

Грищенка Д.І., Соловйової М.М., Атанасової Ю.В., Хорхе Інтріаго,

АК “The Procter & Gamble Company” –Шварцера Б.О., Грищенка Д.І.,

Соловйової М.М., Атанасової Ю.В., Хорхе Інтріаго,

ЗАТ “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2005 у справі № 45/344 (суддя Балац С.В.) позов задоволено. Рішення Антимонопольного комітету України про результати розгляду справи про концентрацію від 26.03.2004 № 100-р (далі –рішення) визнано недійсним з мотивів порушення ним прав і охоронюваних Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України “Про Антимонопольний комітет України” (3659-12) прав позивачів на вільну конкуренцію на ринках, на яких вони здійснюють свою діяльність. Зокрема, за висновками місцевого господарського суду, Антимонопольним комітетом України при розгляді справи про концентрацію було неповно досліджено обставини справи, а обставини справи, що мають значення для її розгляду, відповідачем не встановлено належними засобами доказування. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 (суддя Андрієнко В.В. –головуючий, судді Алданова С.О., Карась О.В.) зазначене рішення господарського суду міста Києва скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанову мотивовано тим, що оспорюване рішення прийнято Антимонопольним комітетом України в межах повноважень та без порушень чинного законодавства, прав і охоронюваних законами інтересів сторін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивачі просять згадану постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. В обґрунтування скарги вони зазначають про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статей 42,45 Конституції України (254к/96-ВР) , статей 1,2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), статті 40 Господарського кодексу України (436-15) , статей 12,13,25,50,52,59,60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) , статей 1,4,7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (3659-12) . На думку скаржників, апеляційним господарським судом невірно застосовано норми статті 25 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) шляхом звуження поняття монопольного становища, яке наведено у статті 12 цього Закону (2210-14) лише до наявності конкуренції, та як наслідок - відсутності у третьої особи на стороні відповідача ринкової влади. Зокрема, судом не дано належної оцінки такому фактору, як наявність бар’єрів для входження на ринок інших суб’єктів господарювання.

Крім того, на думку скаржників, апеляційним господарським судом не враховано, що Антимонопольним комітетом України невірно визначено межі товарних ринків через розподіл синтетичних миючих засобів по різних товарних групах за ознакою ціни, оскільки внаслідок концентрації третя особа на стороні відповідача отримала контроль над сукупним ринком синтетичних миючих засобів. Також апеляційним господарським судом, на думку скаржників, не враховано, що при визначенні товарних меж ринку Антимонопольним комітетом України не були враховані позиції щодо імпорту синтетичних миючих засобів. Крім того, в матеріалах справи містяться різні показники щодо виробництва синтетичних миючих засобів та пральних порошків, що, на думку господарського суду першої, інстанції було підставою для Антимонопольного комітету України призначити експертизу для визначення товарних меж ринку.

У відзивах на касаційні скарги Антимонопольний комітет України та ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” зазначають про об4рунтованість та правильність висновків апеляційного господарського суду з даної справи та просять залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційні скарги –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 09.02.2004 “The Procter & Gamble Company”, юридична особа, що створена та діє у відповідності до законодавства штату Огайо (м. Цінціннаті, США), звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою про надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарської діяльності відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22, частини 1 статті 24 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) ;

- учасниками концентрації згідно з цією заявою були холдингова акціонерна компанія “The Procter & Gamble Company” (США) як суб'єкт господарювання, що набуває у власність активи іншого суб'єкта господарювання - закритого акціонерного товариства “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” як суб'єкт господарювання, активи якого набуваються у власність іншим суб'єктом господарювання;

- 12.03.2004 Державний уповноважений Антимонопольного комітету України видав розпорядження № 09/25-р про початок розгляду справи про концентрацію на підставі статті 30 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) у зв'язку з виявленням у поданих заявником документах підстав для проведення складного поглибленого дослідження та доручив з'ясування фактичних обставин справи другому управлінню досліджень і розслідувань;

- 25.03.2004 до Антимонопольного комітету України було направлено подання другого управління досліджень і розслідувань № 26-25/17-04/110-сир про результати розгляду справи № 26-25/17-04 про концентрацію, згідно з яким пропонувалося надати холдинговій акціонерній компанії “The Procter & Gamble Company” (США) дозвіл на концентрацію шляхом опосередкованого придбання активів у вигляді цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко”;

- у згаданому поданні встановлено, зокрема, таке:

- балансова вартість цілісного майнового комплексу складає 18669000 Євро;

- Державним комітетом статистики України не здійснюється облік обсягів виробництва прального порошку (товарна група “Синтетичні миючі засоби”) (далі - СМЗ);

- Державною митною службою України не здійснюється облік обсягів імпорту - експорту прального порошку (товарна група “мийні засоби та засоби для чищення”);

- заявник провів дослідження щодо споживання пральних порошків у деяких країнах, відповідно до якого в 2003 році споживання пральних порошків становило на одну особу: у Польщі-7 кг, Угорщині -7,6 кг, Україні - 3 кг;

- відповідно до листа АТ “ВНДІХімпроект” пральні порошки в Україні складають основну частину синтетичних миючих засобів і їх частина в загальному обсязі виробництва синтетичних миючих засобів в останні роки складає біля 85 відсотків;

- за експертними оцінками фахівців інституту, частка пральних порошків у загальному обсязі імпортованих синтетичних миючих засобів складає також біля 85 відсотків;

- обсяг споживання синтетичних миючих засобів у 2003 році складає 3,47 кг на особу (в перерахунку на пральний порошок - біля 3 кг);

- споживчу ємність СМЗ на найближчу перспективу необхідно оцінити в 300 тис.т на рік (в перерахунку на пральний порошок -255 тис.т) з подальшим збільшенням;

- орієнтовний обсяг ринку пральних порошків за підсумками 2003 року на підставі зазначених даних складає 150 тис. т, і за розрахунками відповідача частка ТОВ “Проектер енд Гембл Україна” на ринку пральних порошків складає 18,4%; “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” - 24,8%; сукупна частка цих суб'єктів господарювання - 43,2%.

- у поданні взята до уваги надана заявником інформація стосовно:

- суттєвої різниці між синтетичними миючими і пральними засобами, які реалізуються за “високими (преміум)”, “середніми” та “низькими” цінами, з огляду на що встановлено існування окремих ринків для мийних засобів та засобів чищення, орієнтовані на роздрібного споживача з “високим”, “середнім” та “низьким” рівнем доходів;

- заявник не конкурує з “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” на ринку мийних засобів і засобів чищення “низької “цінової категорії;

- потужності з виробництва пральних порошків в Україні, за даними АТ “ВНДІХімпроект”, складають біля 365 тис.т;

- у поданні відповідач дійшов висновку про те, що придбання “The Procter & Gamble Company” (США) цілісного майнового комплексу “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” не призведе до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку пральних порошків чи в значній його частині з урахуванням такого:

- “The Procter & Gamble Company” (США) не має виробничих, потужностей з виробництва пральних порошків в Україні;

- наявного надлишку виробничих потужностей з виробництва прального порошку в розмірі 195 тис. т на рік у інших виробників (крім “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко”);

- тенденції ринку пральних порошків до зростання його обсягів;

- наявності незначних бар'єрів для входження на ринок пральних порошків;

- диференціації товарів, які реалізуються групою “The Procter & Gamble Company” (США) та “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко”;

- незначної відносно ринку пральних порошків частки пральних порошків середньої нової категорії, по яким “The Procter & Gamble Company” (США) та “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко” є конкурентами;

- рішенням від 26.03.2004 № 100-р холдинговій акціонерній компанії “The Procter & Gamble Company” (США) надано дозвіл на опосередковане придбання цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства “Ольвія Бета Клінінг Продактс Ко”, розташованого за адресою: вул. Уральська, 1-а, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, 53300 Україна;

- ТОВ “Хенкель Україна” є імпортером пральних порошків, що підтверджується вантажними-митними деклараціями;

- ТОВ “Юнілівер Україна” є імпортером шампунів, що підтверджується довідкою останнього та відповідними контрактами;

- ТОВ “Колгейт-Палмолів Україна” є імпортером і шампунів і пральних порошків, що підтверджується вантажними митними деклараціями;

- ТОВ “Кімберлі-Кларк Україна” є конкурентом учасників концентрації на ринку засобів жіночої гігієни, що підтверджується переліком конкурентів на внутрішньому ринку, наданого заявником відповідачеві;

- при визначенні долі на ринку пральних порошків холдингової акціонерної компанії “The Procter & Gamble Company” (США) відповідачем не були належним чином вивчені дані щодо обсягів імпорту пральних порошків на територію України іншими учасниками ринку, оскільки в матеріалах справи № 26-25/17-04 такі відомості відсутні.

Причина виникнення спору полягає в тому, що, на думку позивачів, оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування відповідачем обставин, які мають значення для справи, недоведеності таких обставин та невідповідності висновків, викладених у рішенні відповідача, обставинам справи, а відповідач та треті особи вважають, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у межах компетенції, з дотриманням процесуальних засад прийняття цього рішення.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) (далі – Закон (2210-14) ) концентрацією, зокрема, визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується.

Згідно зі статтею 24 Закону (2210-14) в даному випадку для здійснення концентрації необхідний дозвіл Антимонопольного комітету України.

Підставою надання дозволу на концентрацію є встановлення факту, що вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині (частина 1 статті 25 Закону (2210-14) ).

У разі виявлення підстав для заборони концентрації, а також у разі необхідності проведення складного поглибленого дослідження відповідні органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про концентрацію.

Як встановлено судом першої інстанції, саме наявність підстав для поглибленого дослідження за висновком Антимонопольного комітету України стала підставою для початку розгляду справи про концентрацію.

Порядок розгляду заяв та справ про економічну концентрацію регулюється Положенням про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України № 33-р від 19.02.2002 (z0284-02) (далі - Положення про концентрацію (z0284-02) ).

Відповідно до пункту 4.3 Положення про концентрацію (z0284-02) у разі виявлення підстав для заборони концентрації, а також у разі необхідності проведення складного поглибленого дослідження чи експертизи відповідні органи Комітету розпочинають розгляд справи про концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Комітету рішення у справі. Органи Комітету можуть запитувати у заявника та інших осіб додаткову інформацію, якщо її відсутність перешкоджає розгляду справи, а також призначити експертизу в порядку, визначеному статтею 43 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) .

Відповідно до пункту 11 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (z0317-02) , джерелами інформації для визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку є:

статистична інформація (дані) - офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів;

адміністративні дані - дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, віднесених до їх компетенції.

Крім того, також можуть бути використані:

дані вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку - сукупність відповідей респондентів на певне коло питань, зокрема щодо думки покупців про асортимент і якість товарів, оцінки намірів та мотивів поведінки покупців, їх уподобань, побажань і вимог до споживчих якостей товарів та їх взаємозамінності, характеристики використання товару;

дані панельних обстежень споживачів - інформація щодо думки і поведінки споживачів, отримана на прикладі постійних сукупностей (панелей) споживачів, які є репрезентативною моделлю загальної сукупності споживачів;

дані, що свідчать про виробничі плани підприємців учасників ринку, зокрема дані, опубліковані в засобах масової інформації; дані відомчих та незалежних дослідницьких та інформаційних центрів про стан, структуру та обсяг товарних ринків, участь у товарообігу окремих виробників та покупців;

опитування експертів (спеціалістів у відповідній галузі) щодо оцінки рівня збалансованості ринку (попиту і пропозиції) та пріоритетів покупців щодо споживчих якостей товару за обраними критеріями взаємозамінності товарів при формуванні товарних груп; відомості про діяльність суб'єктів господарювання, які отримані органами Антимонопольного комітету, іншими державними органами за поточний та попередні роки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, при наданні дозволу на концентрацію компанії “The Procter & Gamble Company” (США), Антимонопольним комітетом України не здійснювалося дослідження обставин у відповідності з Методикою (z0317-02) , а саме на підставі даних, які встановлені самим Антимонопольним комітетом України. Застосування ж даних експертів АТ “ВНДІХімпроект” без призначення Антимонопольним комітетом України експертного дослідження питання щодо частки синтетичних миючих засобів на ринку України не можна визнати вірним.

Крім того, місцевим господарським судом правильно встановлено недослідження Антимонопольним комітетом України обставин монопольного становища, про які йдеться у пункті 5 статті 12 Закону (2210-14) . Наявність спору в даній справі також свідчить про необхідність дослідження цього питання із залученням позивачів у справі, оскільки надані та досліджені судом першої інстанції документи свідчать про їх конкуренцію з третьою особою на досліджуваних ринках.

Крім того, місцевим господарським судом вірно зазначено про неналежне дослідження відповідачем також питання стосовно бар’єрів входження на ринок, оскільки це питання досліджено виключно на підставі інформації наданою третьою особою.

Відповідно до статті 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) підставами для визнання недійсним рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин та зважаючи на мету діяльності відповідача (стаття 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (3659-12) ), дозвільний порядок прийняття відповідного рішення не звільняє відповідача від перевірки та, за наявності підстав, навіть зобов'язує його провести поглиблене дослідження обставин (інформації) повідомлених заявником (стаття 30 Закону (3659-12) , пункт 4.3 Положення про концентрацію (z0284-02) ), а тому при прийнятті рішення про надання згоди на економічну концентрацію відповідач повинен з'ясувати всі обставини, що мають значення для справи, його висновки повинні відповідати цим обставинам, а обставини, які Антимонопольний комітет України вважає встановленими, повинні бути доведеним, тобто підтвердженими відповідними документами.

Отже, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову ТОВ “Хенкель Україна”, ТОВ “Колгейт-Палмолів Україна”, ТОВ “Юнілівер Україна” та ТОВ “Кімберлі-Кларк Україна” про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України про результати розгляду справи про концентрацію від 26.03.2004 № 100-р слід визнати правильним.

Що ж до висновків апеляційного господарського суду про те, що у розгляді справи позивачами не доведено, а місцевим судом не встановлено ні можливості настання в результаті концентрації наслідків, передбачених частиною 1 статті 25 Закону (3659-12) , а ні факту порушення внаслідок прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення прав та інтересів позивачів, що є обов'язковими та взаємопов'язаними умовами визнання недійсним цього рішення, то слід зазначити, що неповне дослідження Антимонопольним комітетом України обставин справи та здійснення дослідження на підставі не перевірених та не встановлених самим цим Комітетом обставин відповідно до статті 59 Закону (3659-12) є підставами для визнання оспорюваного рішення недійсним, а відтак і для скасування оскаржуваного судового акту.

З урахуванням наведеного судова колегія суддів Вищого господарського суду вважає за необхідне постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2005 з цієї справи залишити без змін.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною 2 статті 4 цього ж Кодексу (2747-15) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (2210-14) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду. Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів.

Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Хенкель Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Юнілівер Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Колгейт-Палмолів Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Кімберлі-Кларк Україна” задовольнити.