ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2005 Справа N 02-4/3511(8/1)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.06.2005 року у справі № 02-4/3511(8/1) за позовом
Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше травня”,
с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, до Товариства
з обмеженою відповідальністю „Прогрес” смт. Новгородка,
Кіровоградської області,
про стягнення 439 540 грн. 56 коп. ,
за участю представників:
ВАТ “Птахофабрика “Перше травня” –Ярмак Г.М. (дов. № 115 від
05.04.2005 р.);
ТОВ “Прогрес” –Монашок М.Д (директор),
Фуркало В.О. (дов. № 02-10 від 02.08.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У березні 2004 року позивач ВАТ “Птахофабрика “Перше
травня” пред”явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ
Прогрес» про стягнення 439540,56 грн.
Вказував, що 12.02.2003 року між ним та відповідачем
був укладений договір № 26 Д купівлі-продажу племінного стада
корів української чорно-рябої молочної породи, відповідно до
умов якого він зобов”язаний передати у власність відповідача
поголів”я великої рогатої худоби: 108 голів корів по ціні 10
грн. за 1 кг живої ваги, 34 голови телиць 2001 року народження
та 59 голів телиць 2002 року народження по ціні 8 грн. за 1
кг живої ваги, 34 голови нетелей по ціні 9 грн. 50 коп. за 1 кг
живої ваги, - які відповідач зобов”язаний був прийняти у
власність та вивезти товар в строк до 1.05.2003 року.
Посилаючись на те, що на підставі доручення № 935700 від
21.02.2003 р. та № 935712 від 05.03.2003 р. відповідач прийняв
та оплатив частину товару: 5 голів корів, 21 голову нетелей та
100 голів телиць, та в односторонньому порядку відмовився від
виконання договору, не виконав зобов”язання щодо отримання
товару в повному обсязі, чим завдав йому збитків, що полягають
у витратах на утримання частини стада, що складається з 103
голів корів та втрат від знецінення стада, позивач просив
задовольнити його вимоги.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги,
посилаючись на знецінення коштів внаслідок інфляції на 80 743
грн. 60 коп. , просив стягнути на його користь з відповідача
44529,19 грн. неодержаного доходу та збитки в сумі 36214,41
грн.
У лютому 2005 року позивач збільшив позовні вимоги,
посилаючись на неодержання ним з вини відповідача доходу від
продажу стада корів в сумі 242 401 грн.70 коп. , просив стягнути
на його користь суму неодержаного доходу.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від
1.03.2005 року (суддя Наливайко Є.М.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача
233 353 грн. 27 коп. збитків, 286 930 грн. 89 коп. неодержаного
доходу, 1 700 грн. в повернення витрат по сплаті держмита та 118
грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем
умов договору купівлі-продажу та підтвердженням права позивача
на відшкодування збитків у вигляді фактично понесених витрат на
утримання поголів”я корів та неодержаного доходу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.06.2005 року (колегія суддів у
складі: Неклеси М.П. -головуючого, Логвиненка А.О., Павловського
П. П. ) рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить судові рішення
та постанову скасувати, як прийняті з порушенням норм
матеріального та процесуального права, а справу передати на
новий розгляд, зазначає про неналежну якість отриманого товару.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити
рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу –без
задоволення.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду
України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12. 1976 року № 11
„Про судове рішення» ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді,
коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосування до даних
правовідносин.
Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції
відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на
всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли із
договору купівлі-продажу № 26 Д від 12.02.2003 року, предметом
якого є поголів”я великої рогатої худоби: 108 голів корів по
ціні 10 грн. за 1 кг живої ваги, 34 голови телиць 2001 року
народження та 59 голів телиць 2002 року народження по ціні 8
грн. за 1 кг живої ваги, 34 голови нетелей по ціні 9 грн. 50
коп. за 1 кг живої ваги, які відповідач відповідно до п. 2.2,
2.4 зобов”язаний був прийняти у власність з урахуванням його
можливостей по організації вивезення товару, але не пізніше
1.05.2003 року.
Пунктом 3.1 сторони встановили порядок розрахунку за товар на
умовах передоплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору
відповідач прийняв та оплатив частину передбаченого договором
товару: 5 голів корів, 28 голову нетелей та 100 голів телиць та
відмовився від отримання та оплати решти поголів”я в кількості
103 голів корів, які були продані позивачем окремо, а не як
стадо, іншим особам, після закінчення встановленого Договором
купівлі-продажу кінцевого терміну отримання товару
відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий господарський
суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної
справи, правильно встановив, і виходив з того, що в порушення
вимог ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
взяті на себе
повноваження відповідач не виконав в строк не здійснив
розрахунок за товар, односторонньо відмовився від договору,
внаслідок неналежного виконання останнім умов договору
купівлі-продажу щодо отримання в строк до 01.05.2003 р. решти
стада, позивач поніс збитки від утримання 103 голів корів з
01.05 2003 року до 22.08.2003 року в сумі 197 138 грн. 86
коп. та не одержав очікуваних прибутків від продажу цілого
стада корів.
Дані висновки суду грунтуються на матеріалах справи та
відповідають вимогам ст. ст. 161, 162, 203, 214, 232 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якими керувався суд
при вирішенні спору.
Відповідно до вимог ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов”язання повинні виконувати належним чином, у відповідності
з умовами договору, закону. Одностороння відмова від виконання
умов договору не допускається.
Згідно ст. 232 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
якщо покупець на порушення
умов договору відмовиться прийняти куплену річ або заплатити за
неї певну ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі
покупцем і оплати ціни, відшкодування збитків, завданих
затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитися від
договору і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до вимог ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі
невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником,
він зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміється витрати, втрата або пошкодження його
майна, а також упущена вигода.
Висновки суду відповідають наведеним нормам права, що правильно
застосовані судами до вирішення спору.
З заведеними висновками правильно погодився суд апеляційної
інстанції розглядаючи справу в апеляційному провадженні та
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Доводи касаційної скарги про те, що отримана від позивача велика
рогата худоба була заражена на захворювання, яке по клінічним
ознакам, подібне некробактеріозу копит, не заслуговують на
увагу, оскільки не спростовують правильності висновків суду, під
час перевірки зазначених доводів при розгляді справи судом
відповідач на докази на підтвердження доводів про неналежну
якість отриманого товару та про звернення до продавця з цього
приводу у встановлені законом строки не посилався.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова
відповідають нормам чинного законодавства та підстав для їх
зміни або скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Прогрес” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.06.2005 року у справі № 02-4/3511(8/1) залишити без змін.
Головуючий: Невдашенко Л.П.
Судді: Михайлюк М.В.
Дунаєвська Н.Г.