ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2005 Справа N 8/569
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у Товариство з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Векторбуд”, м. Київ
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 31.05.2005
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 8/569
господарського суду м. Києва
за позовом Спільного Українсько –французького
підприємства з іноземними інвестиціями
“Основа – Солсиф” у формі товариства з
обмеженою відповідальністю
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Векторбуд”
Про стягнення 12 346,93 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Сушицька А.М.
від відповідача – Силаєв О.Г.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2004 накладено
арешт на грошові кошти на рахунках відповідача та на майно
відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю
“Вектробуд”, де б воно не знаходилось на суму 12 346,93 грн.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 66 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї
ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження
у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Наведені позивачем обставини, зазначає суд, а саме зміна
місцезнаходження відповідача та неповідомлення про це позивача,
може зробити неможливим або утруднити виконання рішення
господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
31.05.2005 змінено ухвалу господарського суду м. Києва від
17.12.2004 виклавши її в наступній редакції: “Накласти арешт на
грошові суми, що належать Товариству з обмеженою
відповідальністю “Векторбуд” в розмірі 12 346,93 грн.”
Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що
ч. 1 ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов забезпечується
накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачеві.
В порушення зазначеної норми процесуального законодавства
місцевий господарський суд наклав арешт як на грошові кошти на
рахунках відповідача, так і на майно відповідача, хоча предметом
позову у даній справі є стягнення коштів.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду та ухвалу господарського
суду скаржник просить їх скасувати посилаючись на те, що при
винесенні постанови апеляційним судом порушено норми
процесуального права, а саме ст. 66 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач не
навів жодного доказу, які б підтверджували неможливість
виконання рішення суду.
Апеляційний суд прийшов до висновку, що відповідач уникає сплати
боргу шляхом зміни місця знаходження, але суд не звернув увагу
на те, що відповідач постійно отримував за вказаною адресою всі
інші документи по справі, зокрема ухвали господарського суду
першої інстанції та апеляційного суду, а також відзив надісланий
відповідачу позивачем.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними
інвестиціями “Основа-Солсиф” у формі товариства з обмеженою
відповідальністю звернулося до господарського суду із позовом
про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю
“Вектробуд” 11 541,57 грн. основного боргу, 805,36 грн. пені за
виконані роботи із влаштування пальових кущів, пальової основи
та проведенню трьох статистичних випробувань на об’єкті
“Торгово-розважальний комплекс”, який знаходиться за адресою:
м. Київ, вул. Лугова, 9в.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2004 порушено
провадження у справі та призначено справу до розгляду на
05.11.2004.
Відповідач не погодившись з ухвалою господарського суду про
порушення провадження у справі оскаржив її до Київського
апеляційного господарського суду.
Ухвалою апеляційного суду від 02.12.2004, яку залишено без змін
постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2005
відмовлено відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю
“Вектробуд” у прийнятті апеляційної скарги.
Позивач 16.12.2004 звернувся до суду із заявою про забезпечення
позову, якою просив накласти арешт на грошові кошти та на майно
відповідача, оскільки відповідач не повідомив позивача про зміну
місця знаходження, тобто дії відповідача свідчать про небажання
в добровільному порядку сплатити борг, що може в майбутньому
ускладнити виконання рішення господарського суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2004 задоволено
заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову та
накладено арешт на грошові кошти та на майно відповідача на суму
12 346,93 грн.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
31.05.2005 змінив ухвалу господарського суду та постановив
накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 12 346,93
грн.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї
ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження
у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що позов
забезпечується:
накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета
спору;
зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого
документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо
обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми,
цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення
позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або
погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рекомендований лист позивача
з вимогою про сплату боргу та позовна заява, повернулися
позивачу без вручення у зв'язку з тим, що юридична особа –ТОВ
“Вектробуд” за вказаною адресою не знаходиться.
В договорі підряду № 107/01 від 22.10.2003 вказана юридична
адреса відповідача: м. Київ, вул. Лугова, 9 за цією ж адресою
позивач направляв всю кореспонденцію.
З апеляційної та касаційної скарги вбачається, що відповідач
вказав інше місце знаходження, а саме м. Київ, вул. Лугова, 12
та про зміну свого місцезнаходження позивача не повідомив.
Вказані дії відповідача свідчать про можливість створення таких
обставин за яких рішення господарського суду про стягнення
коштів неможливо буде виконати або виконання цього рішення буде
ускладнене.
Суд першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого
висновку що грошові кошти наявні у відповідача на момент
пред’явлення позову, можуть зникнути або зменшитись, що
ускладнить виконання рішення суду в майбутньому.
Арешт на грошові суми накладається у розмірі ціни позову, але у
будь-якому разі - не на всі суми, що можуть знаходитись на
поточному рахунку боржника, оскільки це може призвезти до
негативних наслідків у господарській діяльності боржника.
Суд апеляційної інстанції підставно обмежив забезпечення
виконання рішення суду шляхом накладення арешту на грошові кошти
відповідача в межах предмету спору.
Посилання скаржника на те, що він не змінював місцезнаходження,
а отримував кореспонденцію за адресою вказану в договорі підряду
спростовується матеріалами справи, зокрема в апеляційній та
касаційній скарзі вказано іншу адресу.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає
юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою,
що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і
підстав для задоволення касаційної скарги не має.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.05.2005 у справі № 8/569 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення..
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська