Вищий господарський суд України колегією суддів у складі: головуючого Васищака І.М., суддів Остапенка М.І. Палій В.М., за участю представника позивача Ю. Попадюк (дов. від 1.03.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельні технології” на постанову від 19.07.2005 року Одеського апеляційного господарського суду в справі № 21/144-05-4723 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельні технології” до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю “Продмаркет”,

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 7.06.2005 року господарського суду Одеської області (суддя Г. Зеленов) забезпечено позов шляхом накладення арешту на 35 007, 744 кг курячих окороків, придбаних товариством з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельні технології” у товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаркет” на підставі договору купівлі-продажу від 4.05.2005 року.

Постановою від 16.07.2005 року Одеського апеляційного господарського суду зазначену ухвалу скасовано з мотивів неправильного застосування судом статті 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Позивач вважає, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування господарським судом статей 66, 91, 93 і 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) і просить залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники Управління Міністерства внутрішніх справи України в Одеській області та товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаркет” в судове засідання не з’явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Арешт господарським судом м’яса птиці, апеляційний господарський суд визнав помилковим, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами обставин, наявність яких зумовлює вжиття заходів до забезпечення позову. Крім того, ухвала, що оспорюється, не містить мотивів її винесення, що не відповідає приписам статей 66 і 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

За змістом статті 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, необхідною умовою застосування господарським судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвала місцевого суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

За умов відсутності обставин, достатніх для арешту майна, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що місцевий господарський суд виніс не вмотивовану ухвалу про забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову від 16.07.2005 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 21/144-05-4723 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельні технології” без задоволення.