Вищий господарський суд України колегією судів у складі: головуючого Васищака І.М., Остапенка М.І., Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу державного комунального підприємства “Севгорсвет” на рішення від 17.01.2005 року господарського суду м. Севастополя та постанову від 31.03.2005 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-3/341 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Юг” до державного комунального підприємства “Севгорсвет”

про стягнення 52 096 грн. 47 коп. ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 17.01.2005 року господарського суду м. Севастополя (суддя Ю.Гоголь) позов задоволено частково з стягненням 40 590, 45 грн. з мотивів невиконання зобов’язання і в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою від 31.03.2005 року Севастопольського апеляційного господарського суду рішення змінено в частині суми стягнення - 42 332, 92 грн. з мотивів урахування встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних.

Державне комунальне підприємство “Севгорсвет” просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 207, 526 і 838 Цивільного кодексу України (435-15) .

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте позивач право на подання відзиву не використав і представники сторін в судове засідання не з’явились.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

До господарського суду подано позов про стягнення боргу в розмірі 39 903 грн. 55 коп. , збитків - 7 692 грн. 92 коп. , моральної шкоди –4 500 грн. з підстав невиконання зобов’язань, які виникли з договору, і судами встановлено, що 8.01.2001 року та 7.11.2003 року сторони уклали договори, відповідно до умов яких позивач прийняв на себе зобов’язання з поставки світлотехнічного обладнання та здійснювати поточний ремонт мережі освітлення на території м. Севастополя, а відповідач зобов’язався оплачувати виконані роботи та поставлене обладнання.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, проте відповідач розрахувався лише частково і його борг складає 40 590 грн. 45 коп.

За таких обставин господарський суд на підставі статей 525 і 526 Цивільного кодексу України (435-15) задовольнив позов в частині стягнення основного боргу.

Водночас суд відмовив в задоволенні позову в частині стягнення збитків та моральної шкоди з мотивів відсутності в діях відповідача таких складових цивільноправової відповідальності як вина та причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) особи та результатом.

Перевіряючи судове рішення в апеляційному порядку, господарський суд правомірно застосував до спірних правовідносин правило частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (435-15) та змінив рішення, стягнувши суму боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних –1 749 грн. 47 коп.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а також обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , тому судовою колегією до уваги не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення від 17.01.2005 року господарського суду м. Севастополя та постанову від 31.03.2005 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-3/341 залишити без змін, а касаційну скаргу державного комунального підприємства “Севгорсвет” без задоволення.