Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого

Н.О. Волковицької

Л.І. Рогач

за участю представників:

позивача Громніцький Ю.П. –дов. від 15.04.2005

року

відповідача не з’явились (про час і місце судового

засідання повідомлені належно)

розглянувши у відкритому Національної акціонерної компанії

судовому засіданні “Нафтогаз України”

касаційну скаргу

на рішення господарського суду міста Києва від

07.09.2005 року

у справі № 18/340 господарського суду міста Києва

за позовом Національної акціонерної компанії

“Нафтогаз України”

до Державного управління справами

Про стягнення 2299000 грн.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2005 року Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Державного управління справами про стягнення 2000000,00 грн. боргу, 165000,00 грн. інфляційних нарахувань, 33500,00 грн. 3% річних, 100500,00 грн. процентів за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час звернення до суду з позовом заборгованість відповідача за договором від 11.11.2002 року № 14/817 про надання зворотної фінансової допомоги не погашено.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2005 року (суддя Мандриченко О.В.) у позові відмовлено.

Судове рішення мотивовано відсутністю у даних правовідносинах з боку відповідача порушень договірних зобов’язань та відсутністю складу цивільного правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням, Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2005 року по справі № 18/340, в якій просить скасувати ухвалене у даній справі судове рішення та залишити позов без розгляду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм процесуального права.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції між сторонами у справі 11.11.2002 року укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачеві зворотну фінансову допомогу в сумі 2000000,00 грн., терміном на два роки, а відповідач зобов’язався повернути позивачеві надану фінансову допомогу після закінчення терміну її надання. Платіжним дорученням від 11.11.2002 року № 4721 позивач надав відповідачу фінансову допомогу у сумі 2000000,00 грн.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріали справи і не заперечується сторонами, що 15.11.2002 року між останніми була укладена додаткова угода № 1 до зазначеного договору, пунктом 1 якої передбачено, що позивач зобов’язався надати відповідачеві зворотну фінансову допомогу в сумі 2000000,00 грн. терміном на п’ять років.

Отже, господарський суд дослідивши вищезазначені обставини справи, встановивши, що строк повернення відповідачем зворотної фінансової допомоги настає 11.11.2007 року обґрунтовано дійшов висновку про відсутність з боку відповідача порушень договірних зобов’язань за вказаним договором та правомірно відмовив в позові, прийнявши судовий акт при вирішенні господарського спору по суті у встановленій ст. 82 ГПК України (1798-12) формі судового рішення.

Посилання скаржника на те, що господарський суд при вирішенні спору по суті на дату розгляду справи встановив, що зобов’язання відповідача за вказаним договором в майбутньому не буде порушено не приймається судовою колегією до уваги, оскільки суперечить змісту судового рішення, яким встановлювалось наявність чи відсутність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності на час розгляду справи.

За таких обставин рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2005 року прийнято обґрунтовано при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не містять посилань на обставини які відповідно до ч. 2 ст. 111-10 ГПК України (1798-12) є в будь-якому випадку підставою для скасування зазначеного судового рішення та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2005 року у справі № 18/340 господарського суду міста Києва залишити без змін.