ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2005 Справа N 2/533
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому прокурора м. Стаханова
судовому засіданні в
м. Києві, касаційне
подання
на постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 28.04.2005 року
у справі № 2/533
за позовом прокурора м. Стаханова в інтересах
держави в особі Міністерства палива та
енергетики в особі ВАТ
“Луганськобленерго” в особі
відокремленого структурного підрозділу
Серговських електричних мереж
до ЗАТ “Стаханівський машинобудівний завод”
Про стягнення 33904,46 грн.,
за участю представників:
позивача: - не з’явились,
відповідача: - не з’явились,
прокуратури: - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.02.2005
року у справі № 2/533 (суддя Седляр О.О.) позовні вимоги
прокурора м. Стаханова до ЗАТ “Стаханівський машинобудівний
завод” про стягнення 33904,46 грн. задоволено: стягнуто з
відповідача на користь ВАТ “Луганськобленерго” 13531,49 грн.
заборгованості за спожиту активну електричну енергію, інфляційні
нарахування в сумі 1032,22 грн., витрати по сплаті державного
мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
28.04.2005 року (судді: Парамонтова Т.Ф., Єжова С.С., Медуниця
О.Є.) рішення господарського суду Луганської області від
10.02.2005 року скасоване, в задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів
першої та апеляційної інстанцій, прокурор звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційним поданням, в якому
просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу
передати до суду першої інстанції для розгляду по суті. В
обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при
винесенні оскаржуваної постанови апеляційним господарським судом
неправильно застосовані норми матеріального права та порушено
норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного
судового акту.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення
є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з
загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна
частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а
також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші
докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і
обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні
висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин
викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова зазначеним вимогам
не відповідають.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених
законом. Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру”
( 1789-12 ) (1789-12)
підставою представництва в суді держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними
і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх
заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах
держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому
саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує
необхідність їх захисту(ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. (далі
–рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному
конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на
законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме
відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших
інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх
захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси
держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися
зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та
організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою
державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати
свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності
приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини
рішення КСУ визначено, що під поняттям “орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”,
зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, треба розуміти
орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який
законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушених за
позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є стороною в арбітражному процесі, цей орган
здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Тобто, прокурор може бути представником сторони у справі тільки
у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади
або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями
виконавчої влади.
Заявляючи позов про стягнення заборгованості за спожиту
електроенергію та збитків від інфляції на користь ВАТ
“Луганськобленерго” в особі відокремленого структурного
підрозділу Серговських електричних мереж прокурор м. Стаханова
необґрунтовано визначив Міністерство палива та енергетики, як
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах, оскільки суб’єктами вказаних спірних
правовідносин є ВАТ “Луганськобленерго” в особі відокремленого
структурного підрозділу Серговських електричних мереж та ЗАТ
“Стаханівський машинобудівний завод”. ВАТ “Луганськобленерго” є
самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською
діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (ст. 122
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
) і не є органом державної влади чи органом
місцевого самоврядування.
Таким чином, прокурором м. Стаханова пред’явлено позов не в
інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта
господарської діяльності.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин усі ухвалені у справі рішення підлягають
скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції. При новому розгляді справи, суду необхідно врахувати
викладене та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокурора м. Стаханова в інтересах держави в
особі Міністерства палива та енергетики в особі ВАТ
“Луганськобленерго” в особі відокремленого структурного
підрозділу Серговських електричних мереж задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2005
року та постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 28.04.2005 року у справі № 2/533 скасувати, справу передати
на новий розгляд господарському суду Луганської області зі
стадії порушення справи у господарському суді.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н.Мележик
О.Подоляк