ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2005 Справа N 2/190
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. – головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства “Луганське
спеціалізоване управління № 8” на постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 11.07.2005 року у справі
№ 2/190 Господарського суду Луганської області за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне
об’єднання» в особі Луганської філії, м. Луганськ, до Закритого
акціонерного товариства “Луганське спеціалізоване управління
№ 8», м. Луганськ,
про стягнення 5 965 грн. 82 коп. ,
за участю представника ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання» –
Голоколосової Л.І. (дов. № 267 від 01.09.2005 р.),
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 року позивач –ТОВ “Луганське енергетичне
об’єднання в особі Луганської філії звернувся до господарського
суду з позовом до відповідача –ЗАТ “Луганське спеціалізоване
управління № 8” про стягнення 5 965 грн. 82 коп.
Вказував, що між ним та відповідачем 05.06.2003 р. був укладений
договір № 291 на постачання електричної енергії, відповідно до
умов якого він, позивач, зобов’язувався постачати відповідачу, а
останній зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі оплачувати
електричну енергію.
Зазначав, що відповідачем за період з 18.06.2004 р. по
19.07.2004 р. спожито 7 768 кВт/год електроенергії, яку він
повинен сплатити потягом 5 діб з моменту отримання рахунку. В
зв’язку з несвоєчасною оплатою рахунку відповідачем була
перевищена договірна величина споживання електричної енергії, в
зв’язку з чим нарахована п’ятикратна вартість спожитої
електроенергії за період з 18.06.2004 р. по 19.07.2004 р. на
суму 5 965 грн. 82 коп.
Рішенням Господарського суду Луганської області від
27.05.2005 року (суддя: Седляр О.О.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з Закритого акціонерного
товариства “Луганське спеціалізоване управління № 8” на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне
об’єднання» в особі Луганської філії 5 965 грн. донарахованого
боргу за спожиту електроенергію, 102 грн. витрат по сплаті
державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Рішення в частині стягнення боргу п’ятикратної вартості величини
за електроенергію мотивовано тим, що відповідачем порушено умови
договору в частині своєчасної оплати поставленої енергії.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
11.07.2005 року (колегія суддів у складі: Перлов Д.Ю.
–головуючий, Іноземцева Л.В., Якушенко Р.Є.) рішення
Господарського суду Луганської області від 27.05.2005 р.
залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ “ЛСУ № 8” просить скасувати постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 11.07.2005 р.
та відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права, зокрема.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Луганське енергетичне
об’єднання» просить постановлені у справі рішення залишити без
змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права судова колегія Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково, а ухвалені у справі рішення –до
скасування з передачею справи на новий розгляд, з наступних
підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
господарського суду не відповідають зазначеним вимогам,
оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з
договору № 291 від 05.06.2003 р. про постачання електричної
енергії, предметом якого є умови і порядок поставки
електроенергії постачальником і її споживання споживачем.
(а.с. 10).
Відповідно до п. 2.1.2 договору постачальник електричної енергії
зобов’язується поставляти електроенергію в межах 555 кВА
потужності в обсягах, визначених Додатком “Обсяги постачання
електроенергії”.
Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються в порядку,
визначеному додатком до договору. (а.с. 14).
Пунктом 7 Додатку до договору “Порядок розрахунків» встановлено
що оплата спожитої в розрахунковому періоді (місяці) активної
електроенергїі здійснюється плановими платежами кожного
банківського розрахункового місяця, у наступному порядку:
до 7 числа розрахункового місяця не менше 25% від вартості
обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий
період (договірна величина споживання електричної енергії)
обумовлене договором;
до 14 числа розрахункового місяця не менше 50% від вартості
обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий
період (договірна величина споживання електричної енергії)
обумовлене договором;
до 21 числа розрахункового місяця не менше 75% від вартості
обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий
період (договірна величина споживання електричної енергії)
обумовлене договором;
до 28 числа (у лютому 27) розрахункового місяця не менше 100%
від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний
розрахунковий період (договірна величина споживання електричної
енергії) обумовлене договором.
Кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну
електроенергію, оплату за недовраховану електроенергію, за
перевищення договірних величин споживання електричної енергії та
потужності надання послуг з компенсації перетікання реактивної
електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за
порушення термінів розрахунків та ін. споживач здійснює на
підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у 5
–денний термін з дня їх отримання (п. 9 додатку “Порядок
розрахунків”).
П. 5 договору встановлено що договірні величини споживання
електричної енергії визначаються у Додатку “Обсяги постачання
електричної енергії» на підставі заявки Споживача на очікуваний
обсяг споживання електричної енергії за місяцями року, яка
надається Споживачем Постачальнику електричної енергії не
пізніше, ніж за 30 робочих днів до початку року.
Проте в матеріалах справи відсутній додаток до договору “Обсяги
постачання електричної енергії”.
В матеріалах справи наявні листи позивача від 18.03.2004 р. про
встановлення договірної величини споживання електричної енергії
на червень 2004 року на рівні 10, 6 тис. кВт/год, № 8658 від
18.06.2004 р. на липень 2004 р. на рівні 9 тис. кВт/год. (а.с.
15, 17)
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Луганське енергетичне
об’єднання» здійснило коригування договірних величин у спірний
період 17.08.2005 р.(а.с. 45)
За приписом п. 6.1 Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. ( z0417-96 ) (z0417-96)
із змінами та доповненнями, договір про постачання електричної
енергії є основним документом, який регламентує відносини між
постачальником електричної енергії та регульованим тарифом і
споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та
обов'язків сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику»
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
споживачі, крім населення, у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість
різниці фактично спожитої і договірної величини.
В статті 27 Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
зазначено, що санкції,
передбачені ст. 26 застосовуються в порядку встановленому
Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку відповідним нормативно-правовим документом є
Порядок постачання електроенергії споживачам (далі - Порядок),
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
24.03.1999 року № 441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
в редакції Постанови Кабінету
Міністрів України від 09.04.2002 року № 475.
Відповідно до п. 11 Порядку ( 441-99-п ) (441-99-п)
граничні величини
споживання електричної енергії та потужності доводяться до
споживачів як договірні величини у терміни обумовлені договором
між місцевою енергопостачальною організацією та
споживачем. Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною
договору.
Постановою Кабінету Міністрів від 16.06.2005 р. № 473 “Про
внесення змін до Порядку постачання електричної енергії
споживачам” ( 473-2005-п ) (473-2005-п)
положення “за підсумками місяця
гранична величина споживання електричної енергії для споживачів
коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини
її споживання” виключено.
П. 13 Порядку ( 441-99-п ) (441-99-п)
передбачено, що споживачі у разі
перевищення договірних величин споживання електричної енергії та
потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і
шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику»
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими
судами та вбачається з матеріалів справи, що рахунок за
відпущену в період з 18.06.2004 р. по 19.07.2004 р.
електроенергію від 19.07.2005 р. (а. с. 19), отримання
відповідачем 21.07.2005 р., відповідач оплатив 27.07.2005 р.
(а. с. 35), однак у зв'язку з прострочкою оплати ТОВ “Луганське
енергетичне об’єднання» скоригувало величину спожитої
електроенергії до рівня фактично сплаченої і на підставі
проведеного коригування договірної величини спожитої ВАТ “ЛСУ
№ 8” підвищено плату за понадлімітне споживання електроенергії.
Згідно рахунку позивача за період з 18.06.2005 р. по
19.07.2005 р. відповідач спожив 7 768 кВт/год., плата за яку
надійшла відповідно 27.07.2005 р., відповідно до п. 4.1 договору
№ 291 від 05.06.2003 р. ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання» у
разі порушення Споживачем передбачених додатком “Порядок
розрахунків» терміну розрахунку за активну електроенергію та
термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання
реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин
споживання електричної енергії та потужності, за недовраховану
електроенергію та на відшкодування збитків Споживачу
нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,
діючої в період, за який сплачується пеня.
ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання» фактично
намагається застосувати до відповідача іншу ніж пеня санкцію за
несвоєчасну оплату спожитої електроенергію.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим
висновок судів попередніх інстанцій, щодо задоволення позову ТОВ
“Луганське енергетичне об’єднання» в особі Луганської філії про
стягнення з ВАТ “Луганське спеціалізоване управління № 8” боргу
за понаддоговірне споживання електричної енергії у період з
18.06.2005 р. по 19.07.2005 р., тому ухвалені в даній справі
судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, і
тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати
викладене і вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Луганське
спеціалізоване управління № 8” задовольнити частково.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
11.07.2005 року та рішення Господарського суду Луганської
області від 27.05.2005 у справі № 2/190 скасувати.
Справу № 2/190 передати на новий розгляд до
Господарського суду Луганської області.
Головуючий: Невдашенко Л.П.
Судді: Михайлюк М. В.
Дунаєвська Н.Г.