Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко

В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.

розглянув касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності

–фізичної особи Цибенко Лариси Миколаївни, м. Золотоноша

Черкаської області (далі –СПД Цибенко Л.М.)

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського

суду від 19.05.2005

зі справи № 15/2228

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській

області, м. Черкаси (далі –Інспекція)

до СПД Цибенко Л.М.

про стягнення 1000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

Інспекції –не з’явились,

СПД Цибенко Л.М. –Цибенка А.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський

суд України

В С Т А Н О В И В:

Інспекція звернулася з позовом про стягнення з відповідача 1000 грн. фінансових санкцій за реалізацію алкогольних напоїв за ціною, нижчою від установленої мінімальної.

За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини першої статті 17, частини четвертої статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є територіальні органи Державної інспекції з контролю за цінами. Статтею 50 цього Кодексу (2747-15) встановлено перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб’єктів владних повноважень. На даний час цей перелік є вичерпним, оскільки чинним законодавством не передбачено інших випадків подання суб’єктами владних повноважень адміністративних позовів до суб’єктів господарювання.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.08.2004 (суддя Потапенко В.В.) у задоволенні позову відмовлено. Названий судовий акт з посиланням на приписи статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (481/95-ВР) (далі –Закон (481/95-ВР) ) мотивовано тим, що рішення Інспекції від 10.03.2004 № 12 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийнято поза межами компетенції цього органу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.05.2005 (колегія суддів у складі: суддя Сергейчук О.А. –головуючий, судді Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.І.) рішення місцевого господарського суду з даної справи скасовано; позов задоволено: з СПД Цибенко Л.М. в доход Державного бюджету України стягнуто 1000 грн. штрафу, а також судові витрати. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з огляду на приписи директивного наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 01.03.2001 № 3-Д “Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України” (v03-d557-01) Інспекція наділена повноваженнями щодо застосування до суб’єктів підприємницької діяльності заходів майнової відповідальності за порушення дисципліни ціноутворення під час реалізації алкогольних напоїв, а тому позивачем згідно з рішенням від 10.03.2004 № 12 правильно застосовано до СПД Цибенко Л.М. фінансові санкції за продаж алкогольного виробу за ціною, нижчою від установленої мінімальної.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України СПД Цибенко Л.М. просить скасувати постанову апеляційного господарського суду з даної справи, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на частину 4 статті 17 Закону (481/95-ВР) , відповідно до якої органом, уповноваженим застосовувати адміністративно-господарські санкції, є саме орган ліцензування даного виду господарської діяльності.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- за результатами проведеної Інспекцією перевірки дотримання СПД Цибенко Л.М. мінімальних цін на вітчизняні та імпортні напої, оформленої актом від 02.03.2004 № 0279, було виявлено факт порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2001 № 700 “Про запровадження мінімальних цін на вітчизняні та імпортні алкогольні напої” (700-2001-п) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 № 1356, далі –Постанова № 700 (700-2001-п) ) шляхом реалізації горілки “Екстра улюблена” місткістю 0,25 л за роздрібною ціною 3 грн. за пляшку, що є нижчим від установленої мінімальної ціни (3,12 грн.);

- за результатами перевірки на підставі статті 17 Закону (481/95-ВР) Інспекцією прийнято рішення від 10.03.2004 № 12 про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1000 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Причиною спору в даній справі стало питання щодо правомірності накладення Інспекцією штрафних санкцій за порушення відповідачем державної дисципліни цін.

Статтею 6 Закону України „Про ціни і ціноутворення” (507-12) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 цього Закону (507-12) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

За змістом статті 8 Закону України „Про ціни і ціноутворення” (507-12) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно ж зі статтею 4 названого Закону (507-12) Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Так, Постановою № 700 (700-2001-п) запроваджено мінімальні ціни на вітчизняні та імпортні алкогольні напої, що реалізуються в Україні підприємствами оптової і роздрібної торгівлі, громадського харчування, підприємствами-виробниками незалежно від форми власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Зокрема, названим нормативним актом встановлено, що мінімальна роздрібна ціна за 1 л 100-відсоткового спирту складає 31,22 грн., в зв’язку з чим вартість горілки ємністю 0,25 л з вмістом 40% спирту повинна становити не менше 3,12 грн.

За приписами абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

Таким чином, з огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про правомірність застосування до відповідача економічних санкцій у сумі 1000 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Судом апеляційної інстанції також правильно мотивовано помилковість висновку суду першої інстанції щодо невідповідності оспорюваного рішення Інспекції законодавчо встановленій компетенції цього органу, виходячи з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону (481/95-ВР) рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Водночас відповідно до пункту 1.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 (z1047-01) , підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Частиною ж другою статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” (507-12) визначено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Пунктом 3 Постанови № 700 (700-2001-п) Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Державну податкову адміністрацію, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласну, Київську і Севастопольську міські державні адміністрації зобов’язано установити контроль за дотриманням державної дисципліни цін та правил торгівлі у сфері реалізації (продажу) алкогольних напоїв.

Водночас згідно з пунктом 1 наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 07.10.2003 № 274 “Про надання повноважень щодо застосування фінансових санкцій” (va274569-03) , виданого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 N 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (790-2003-п) , застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (481/95-ВР) , до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими, ніж встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби, а також роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи.

Враховуючи викладене, на думку Вищого господарського суду України, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні передбачені законом підстави для її скасування.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.05.2005 зі справи № 15/2228 залишити без змін, а касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Цибенко Лариси Миколаївни – без задоволення.