Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботоваої –головуючого

Н. Волковицької

Л. Рогач

за участю представників:

Позивача Лук’яненко Л.А. дов. від 11.11.05 р.

Відповідачів не з’явився, про час і місце слухання

справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства

судовому засіданні “Херсонліфт”

касаційну скаргу

на постанову від 16.08.2005року Запорізького

апеляційного господарського суду.

у справі № 14/30-05 господарського суду

Херсонської області.

за позовом Закритого акціонерного товариства

“Херсонліфт”

до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Наш Дім”

про стягнення 34170,77грн.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Херсонліфт” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення 34170,77грн. основного боргу за договором підряду № 495 від 30.07.2004року.

Рішенням від 18.05.2005року господарського суду Херсонської області позовні вимоги задоволено в повному обсязі, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Наш Дім” на користь ЗАТ “Херсонліфт” 34170,77грн. основного боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України (435-15) , замовник за договором підряду зобов’язаний прийняти та оплатити виконані роботи та статтею 526 цього Кодексу, згідно якої зобов’язання мають виконуватись належним чином у встановлені договором строки.

Постановою від 16.08.2005року Запорізького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Херсонської області скасовано. У задоволені позову відмовлено.

Скасовуючи рішення першої інстанції, Запорізький апеляційний господарський суд виходив з того, що згідно пункту 4.3 договору відповідач зобов’язався оплачувати послуги позивача грошовими коштами, які надійдуть саме від населення і перерахувати їх позивачу не пізніше 10 числа наступного місяця. При цьому ця сума коштів, не пов’язується з актом виконаних робіт. З умов договору вбачається, що акт виконаних робіт лише засвідчує перелік виконаних робіт та їх вартість. Договором не передбачено здійснення оплати на підставі акта.

Закрите акціонерне товариство “Херсонліфт” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить постанову скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області залишити без змін мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права, а саме: статтю 213 та пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України (435-15) .

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є виконання укладеного 30.07.2004р. між Управлінням житлового господарства Херсонського міськвиконкому (замовник), ЗАТ “Херсонліфт“(підрядчик) та ТОВ “Наш дім” підрядного договору № 495 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, з протоколом розбіжностей та протоколом урегулювання розбіжностей до договору.

Згідно п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядчик приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника, закріплених за обслуговуючою організацією.

Відповідно до п. 4.1. договору, у кінці поточного місяця Підрядчик дає Обслуговуючій організації 4 примірника Акта виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

Пунктом 4.3. договору, сторони встановили, що Обслуговуюча організація самостійно проводе оплату за виконані роботи по мірі надходження коштів від населення, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з.08.по грудень 2004р. надано відповідачу послуги по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 116 699грн. 21 коп. , відповідно до актів приймання виконаних робіт (а.с. 16-20).

За період з 01.08.04р. по 01.01.05р. від населення за обслуговування ліфтів надійшли грошові кошти в сумі 83 358,37 грн. і перераховано позивачу 82 528,44 грн. Різницю складають послуги банку, які були утриманні банком при перерахуванні коштів.

12.04.05р. між сторонами у справі підписано акт звірки, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 34 218грн. 34 коп. , з яких рішенням господарського суду Херсонської області від 18.05.05 р. стягнуто на користь позивача 34170,77 грн.

Приймаючи постанову про скасування зазначеного рішення та відмову у позові апеляційний суд виходив з того, що відповідач зобов'язався оплачувати послуги позивача грошовими коштами, які надійдуть саме від населення і перерахувати їх позивачу не пізніше 10 числа наступного місяця не залежно від суми коштів яка надійшла від населення. При цьому сума коштів, яку зобов'язався перераховувати відповідач щомісячно не пов'язується з актом виконаних робіт. З умов договору вбачається, що акт виконаних робіт лише засвідчує перелік виконаних робіт та їх вартість. Договором не передбачено здійснення оплати на підставі акту.

Касаційна інстанція не може погодитись із таким висновком суду оскільки пунктом 4.3 договору передбачено, що “Обслуговуюча організація самостійно проводе оплату за виконанні роботи по мірі надходження коштів від населення, але не пізніше 10 числа наступного місяця”.

Отже сторонами обумовлене зобов’язання відповідача здійснювати оплату за виконані роботи, факт виконання яких, об’єм та вартість засвідчується актом виконання робіт згідно пунктів 4.1, 4.2 договору.

Вислів “по мірі надходження коштів”, використаний у пункті 4.3 договору стосується строків оплати, які обумовлюються надходженням коштів, але не можуть бути здійснені пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно з частиною 1 статті 834 ЦК України (435-15) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За таких обставин постанова від 16.08.05р. Запорізького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Херсонської області залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 6 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову від 16.08.05 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 14/30-05 господарського суду Херсонської області скасувати.

Рішення від 18.05.05 р. господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Касаційну скаргу ЗАТ “Херсонліфт” задовольнити.