10/169пд Про Спонукання до виконання договору про постачання електричної енергії - Текст документа

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.03.2005р. року позов ВАТ “Херсонський завод карданних валів” задоволено у повному обсязі, - заборонено ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” припинення постачання електроенергії ВАТ “Херсонський завод карданних валів” на підставі повідомлення від 28.04.2004р.

В зустрічному позові ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. зазначене Рішення Господарського суду Херсонської скасовано у повному обсязі та постановлено нове рішення яким в позові ВАТ “Херсонський завод карданних валів” відмовлено, а зустрічний позов ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” задоволено у повному обсязі та стягнуто з ВАТ “Херсонський завод карданних валів” на користь ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” 799446,33 грн. боргу за понад договірне споживання електроенергії.

В поданій касаційній скарзі, не погоджуючись з зазначеною Постановою Запорізького апеляційного господарського суду, ВАТ “Херсонський завод карданних валів” просить скасувати Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р., по даній справі, а Рішення Господарського суду Херсонської області залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом другої інстанції ЗУ “Про електроенергетику” (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (z0417-96) , Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2002 р (475-2002-п) .

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом першої та другої інстанції норм матеріального та процесуального права, та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга ВАТ “Херсонський завод карданних валів” підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ “Херсонський завод карданних валів” та ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” було укладено договір № 687 від 26.06.2003р. про постачання електричної енергії.

ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” 21.11.2003р. на адресу ВАТ “Херсонський завод карданних валів” було направлено повідомлення № 2659 про зміну договірної величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої на рівні 96712 квт. годин у жовтні 2003 р. та визначено перевищення граничних рівнів споживання в жовтні 2003р. –627848 кв. год., за що нараховано 649445,95 грн.

23.03.04 р. ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” направлено на адресу ВАТ “Херсонський завод карданних валів” повідомлення за № 530 про зміну договірної величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої у лютому 2004 р. на рівні 819016 кв. год., та визначено перевищення граничних рівнів споживання електроенергії в лютому 2004 р. в розмірі 1474664 квт. годин, за що нараховано до сплати по п’ятикратному тарифу 1500000, 38 грн.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, зазначені повідомлення про коригування величини споживання електроенергії від ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” надсилались до ВАТ “Херсонський завод карданних валів” вже після фактичної сплати вартості спожитої електроенергії, та за відсутності заборгованості за вказані періоди - жовтень 2003 р. і лютий 2004 р.

Суд першої інстанції вірно встановив, що коригування ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” договірної величини споживання електроенергії, яка на день вручення ВАТ “Херсонський завод карданних валів” повідомлення вже повністю оплачена, не відповідає умовам договору та вимогам п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) .

Повідомлення повинні бути своєчасно доведені до відома споживача та стати невід’ємною частиною договору. Також, таке повідомлення не має зворотної сили.

Відповідно до ст. 92 Конституції України (254к/96-ВР) виключно законами України зокрема визначаються засади цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 26. Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) в редакції, діючої на момент виникнення спірних правовідносин, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24.03.1999 р. N 441 (441-99-п) , граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що граничні величини споживання електричної енергії, обчислюються за результатами розрахункового періоду, протягом якого була спожита електрична енергія і здійснена оплата, але повідомлення становиться невід’ємною частиною договору, а вказана величина споживання стає однією із умов договору лише з дня доведення цієї величини до споживача з урахуванням рівня фактично сплаченого за цей місяць розміру її споживання.

В той же час, суд другої інстанції невірно застосував вищенаведені норми діючого законодавства та дійшов висновку про те, що вказані повідомлення ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” мають зворотною силу та являються невід’ємною частиною договору на електропостачання.

Суд першої інстанції вірно встановив, що в даному випадку не відбувалось понад договірне споживання електроенергії. Як вбачається із змісту ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) , споживачі повинні сплачувати п’ятикратну вартість електроенергії, яка спожита ним понад договірну величину. ВАТ “Херсонський завод карданних валів” лише допустив прострочення оплати спожитої електроенергії, але на момент направлення повідомлення заборгованість була погашена. Таким чином, ВАТ “Енергопостачальна компанія” “Херсонобленерго” не мало правових підстав для нарахування п’ятикратної вартості електроенергії.