ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.10.2005                                     Справа N 08/418-04
 
Вищий   господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака  І.М.,  Палій
В.М., за участю представника відповідача С. Кравченка (дов.  від
19.07.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу   суб’єкта  підприємницької  діяльності  фізичної   особи
Почуєва Володимира Анатолійовича на рішення від 11.04.2005  року
господарського  суду  Харківської  області  та   постанову   від
26.05.2005 року Харківського апеляційного господарського суду  у
справі   №   08/418-04   за  позовом  суб’єкта   підприємницької
діяльності  фізичної особи Почуєва Володимира  Анатолійовича  до
товариства  з  обмеженою відповідальністю “Торгівельна  компанія
“Злагода”
 
про   стягнення 23 250 грн. 15 коп. ,
                    В С Т А Н О В И В: 
 
Рішенням  від  11.04.2005 року господарського  суду  Харківської
області (судді Л.Ковальчук, П. Тихий, А.Савченко), залишеним без
змін  постановою  від 26.05.2005 року Харківського  апеляційного
господарського   суду,   в   позові   відмовлено    з    мотивів
безпідставності.
 
Суб’єкт підприємницької діяльності Почуєв Володимир Анатолійович
просить   судові  рішення  скасувати  з  підстав   неправильного
застосування  господарськими судами статей 440,  450  Цивільного
кодексу  Української  РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  статті  1188  Цивільного
кодексу  України ( 435-15 ) (435-15)
        , статей 42, 43, 44, 32, 35, 38,  43,
пункту 2 статті 84 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         та направити справу на новий розгляд.
 
Товариство  з  обмеженою відповідальністю “Торгівельна  компанія
“Злагода”  проти  доводів касаційної скарги  заперечує  і  в  її
задоволенні просить відмовити.
 
Колегія   суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
До  господарського  суду подано позов про  відшкодування  шкоди,
заподіяної  майну громадянина та зустрічний позов  про  визнання
недійсною  угоди, в прийнятті якого ухвалою від  8.12.2004  року
відмовлено в прийнятті.
 
Господарськими  судами  встановлено,  що  14.10.2002  року   між
громадянкою Суліймовською О.О., в особі громадянина Макієвського
Ю.П. , та суб’єктом підприємницької діяльності Почуєвим В.А. був
укладений договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого
позивач   вимагає  відшкодувати  збитки,  заподіяні   автомобілю
“Фольксваген-транспортер”, державний номер  132-51КН,  внаслідок
зіткнення з автомобілем ГАЗ-3307, державний номер 221-45ХА,  під
керуванням  працівника  товариства з обмеженою  відповідальністю
“Торгівельна компанія “Злагода” Сітченко Н.Д.
 
За результатами аналізу матеріалів дорожньо-транспортної пригоди
та  постанови  від 30.05.2002 року Слідчого відділу Харківського
міського  управління  Міністерства внутрішніх  справ  України  в
Харківській області про відмову в порушенні кримінальної  справи
господарські  суди  встановили  що дорожньо-транспортна  пригода
сталася  внаслідок  порушення  Правил  дорожнього  руху  України
водієм  автомобілю  М-2141 Масалітиним  М.Д.,  а  в  діях  водія
Сітченко Н.Д. порушень не встановлено.
 
За   змістом  статті  450  Цивільного  кодексу  Української  РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         особливість відшкодування шкоди, завданої  джерелом
підвищеної  небезпеки полягає в наявності лише  таких  елементів
цивільно-правової   відповідальності   як    наявність    шкоди,
протиправної  дії  заподіювача шкоди та причинного  зв’язку  між
протиправною дією та шкодою.
 
За   відсутності  протиправної  поведінки  водія  товариства   з
обмеженою   відповідальністю  “Торгівельна  компанія   “Злагода”
господарські суди правомірно відмовили в задоволенні позову.
 
Також   господарським  судами  встановлено,  що   до   дорожньо-
транспортної пригоди причетні декілька автомобілів  і  за  таких
обставин  питання про відповідальність за шкоду,  заподіяну  при
цьому   самим  джерелам  підвищеної  небезпеки  кожного  із   їх
володільців  перед іншим з них, вирішується за правилами  статті
440 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Отже,  з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції
колегія  суддів вважає, що під час розгляду справи  фактичні  її
обставини  були  встановлені господарськими судами  на  підставі
повного  і  об’єктивного дослідження поданих  доказів,  висновки
судів  відповідають  цим обставинам і їм дана  належна  юридична
оцінка   з   правильним  застосуванням  норм   матеріального   і
процесуального права.
 
Інші  доводи  касаційної скарги зводяться до  намагань  позивача
надати  перевагу  їх  доказам над іншими, що суперечить  вимогам
статті   111-7  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому судовою колегією до уваги не приймаються.
 
Враховуючи  викладене, керуючись статтями 111-5,  111-7,  111-9,
111-11    Господарського    процесуального     кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
                       П О С Т А Н О В И В:   
 
Рішення  від  11.04.2005  року господарського  суду  Харківської
області   та   постанову   від  26.05.2005   року   Харківського
апеляційного  господарського суду у справі № 08/418-04  залишити
без змін, а касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності
Почуєва Володимира Анатолійовича без задоволення.
 
Головуючий, суддя             М. В. Кузьменко
 
Суддя                         І. М. Васищак
 
Суддя                         В. М. Палій