ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2005 Справа N 05-6-6/174
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна –головуючого,
Є. Чернова
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача Литвиненко Л.І. –(дор. у справі)
розглянув прокурора Верхньодніпровського району
касаційне Дніпропетровської обл.
подання
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
18.04.2005 року
у справі № 05-6-6/174
за позовом прокурора Верхньодніпровського району
Дніпропетровської обл. в інтересах держави в
особі Державного управління екології та
природних ресурсів в Дніпропетровській обл.,
Верхньодніпровської регіональної екологічної
інспекції
до ВАТ “Укрнафта”
Про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації АЗС
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.03.2005 (суддя С.
Ковтун) відмовлено в прийнятті позовної заяви позивача з підстав
непідвідомчості спору господарському суду з огляду на норми
ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.04.2005 (судді: Н. Капацин, Л. Ковтонюк, Л. Зубець) ухвалу
залишено без змін з аналогічних підстав. Апеляційний
господарський суд крім того зазначив, що позивач має право
виносити в межах своєї компетенції рішення про обмеження чи
тимчасову заборону діяльності підприємств усіх форм власності,
якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням норм і правил
екологічної, радіаційної безпеки, законодавства про охорону
навколишнього природного середовища.
Прокурор в касаційному поданні просить судові рішення
скасувати, оскільки вважає, що господарськими судами
безпідставно відмовлено в судовому захисті прав та інтересів, що
порушуються відповідачем.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання та вважає,
що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій
України» ( 3018-14 ) (3018-14)
місцеві господарські суди розглядають
справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші
справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами в судовому процесі -
позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та
організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Державні та інші органи мають право звертатися до господарського
суду у випадках, передбачених законодавчими актами України
(частина 2 статті 1 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад
учасників спору відповідає статті 1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а правовідносини,
щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Відповідно до ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на звернення
до господарського суду мають підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),
громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи і в установленому порядку набули
статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства
та організації), мають право звертатися до господарського суду
згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом
заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право також звертатися державні та
інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької
діяльності.
Підвідомчість справ господарському суду визначена ст. 12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої господарським судам
підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних
умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також
тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи
відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою
сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України,
міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших
органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України,
Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до
їх компетенції.
Таким чином для визначені питання підвідомчості спору
господарському суду слід виходити з суб'єктного складу спору та
характеру правовідносин сторін. Тобто спір підвідомчий
господарському суду в тому випадку, якщо його суб’єктний склад
відповідає визначеному ст.ст. 1, 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
відносини між суб’єктами спору є господарськими.
Визначення поняття господарських відносин наведено в ст. 3
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
. Разом з тим
відповідно до ст. 4 цього кодексу ( 436-15 ) (436-15)
не є предметом його
регулювання, а відтак не є господарськими, зокрема, земельні,
гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання
й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів
природно-заповідного фонду, атмосферного повітря.
Як вбачається з матеріалів справи за своїм характером
правовідносини сторін спору регулюються законодавством в сфері
охорони навколишнього природного середовища та земельним
законодавством і не є господарськими.
Таким чином, висновок господарських судів першої та апеляційної
інстанцій про те, що даний спір не підлягає вирішенню в
господарському суді, є обґрунтованим і підстави для скасування
судових рішень відсутні.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.04.2005 та ухвалу господарського суду м. Києва від 09.03.2005
у справі 05-6-6/174 залишити без зміни, а касаційне подання –без
задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун