Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді Плахотнюк С.О.

суддів: Панченко Н.П. ,

Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги СП “Орехове”

на постанову від 13.06.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду

та рішення від 19.04.2005 господарського суду АР Крим

у справі № 2-6/5164-2005

за позовом СПД Смешливої Т.І.

до СП “Орехове”

про стягнення 9836,00 грн. збитків,

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача –Смешлива Т.І.,

- відповідача –не з’явився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 19.04.2005 господарського суду АР Крим (суддя В.М.Шкуро) позов задоволено частково; стягнуто з СП “Орехове” на користь СПД Смешливої Т.І. 3726,00 грн. шкоди, 37,26 грн. держмита та 44,70 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою від 13.06.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-6/5164-2005 рішення від 19.04.2005 господарського суду АР Крим у цій справі залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою від 13.06.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішенням від 19.04.2005 господарського суду АР Крим у справі № 2-6/5164-2005, СП “Орехове” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені постанову та рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у жовтні 2002 року позивачем укладено дев’ять договорів оренди земельних ділянок з громадянами Верменич К.Н., Сергеюк Г.П. , Пренко Г.В., Розовим О.Ф., Розовою Л.П. , Артамоновою Л.М., Артамоновим М.М., Терновською Л.П. , Терновським І.М. для використання земельних ділянок у товарному сільськогосподарському виробництві, державна реєстрація яких здійснена Лакським районним відділом земельних ресурсів 29.04.2003.

Як встановлено судовими інстанціями, орендна плата по кожному з договорів передбачена у натуральній формі, що в грошовому виразі становить по 414,00 грн. щорічно; позивач у лютому 2005 року повністю сплатив орендодавцям передбачену договорами орендну плату за 2003 рік на загальну суму 3726,00 грн.

СП “Орехове” на орендованих СПД Смешливою Т.І. земельних ділянка громадян засіяв та зібрав урожай ярового ячменю. Такі дії відповідача є правопорушенням в галузі використання і охорони земель, про що Сакським районним відділом земельних ресурсів було складено 15.04.2003 відповідний протокол та видано вказівку про усунення правопорушення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що СПД Смешлива Т.І. з вини СП “Орехове” не мала змоги користуватися у 2003 році відповідно до умов договорів для товарного сільськогосподарського виробництва орендованими земельними ділянками, але орендну плату орендодавцям виплатила, що є прямим її збитком.

Відповідно до ст. 211 ЗК України (2768-14) юридичні особи несуть цивільну відповідальність згідно законодавства за самовільне захоплення земельних ділянок.

Ст. 1166 ЦК України (435-15) передбачено, що майнова шкода, завдана діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України (435-15) розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Відтак суди дійшли вмотивованого висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди у розмірі виплаченої орендодавцям орендної плати є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування вартості насіння ячменю, то в підтвердження наявності насіння ячменю та його псування позивачем представлена накладна від 22.12.2002 про закупівлю насіння у приватного підприємця Сулейманові Р.Н. у кількості 12 тон та комісійний акт від 02.05.2003 про псування внаслідок пошкодження довгоносиком 2300 кг.

Суди вірно вказали, що для покладення відповідальності за псування ячменю на відповідача необхідно наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача і шкодою. Відшкодуванню підлягає лише шкода, яка є об'єктивним результатом протиправної поведінки. Псування насіння ячменю не є результатом самовільного захоплення відповідачем орендованих позивачем земельних ділянок. Такий наслідок є результатом не створення самим позивачем належних умов для його зберігання, як то передбачено рекомендаціями по зберіганню насіннєвого матеріалу Української державної насіннєвої інспекції Мінагрополітики України. Відповідно до цих рекомендацій за належного додержання умов зберігання граничний термін збереження схожості насіння ячменя складає 12 років.

Таким чином, підстави для покладення відповідальності за псування насіння ячменю на відповідача відсутні, відтак господарські суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог в цій частині

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова від 13.06.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 19.04.2005 господарського суду АР Крим у справі № 2-6/5164-2005 прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для зміни чи скасування вказаних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу СП “Орехове” на постанову від 13.06.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 19.04.2005 господарського суду АР Крим у справі № 2-6/5164-2005 залишити без задоволення.

Постанову від 13.06.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 19.04.2005 господарського суду АР Крим у справі № 2-6/5164-2005 залишити без змін.