Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В.,

за участю представника відповідача –Жук Н.В. дов. від 06.10.05р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Акціонерного банку “Брокбізнесбанк”

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5.07.2005 року

у справі господарського суду Львівської області

за позовом Акціонерного банку “Брокбізнесбанк”

до ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” та ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль”

про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2004 року Акціонерний банк “Брокбізнесбанк” звернувся до господарського суду з позовом до ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” та ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль” про стягнення солідарного боргу в сумі 2078313 грн. 40 коп за кредитним договором № 101-01-02 від 15.10.2002 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що строк дії договору закінчився 30.06.2004 року, а ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль”, в порушення його умов, з 1.04.2004 року не сплачує відсотки за користування кредитними коштами і не повернув кредит в розмірі 1850000 гривень.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2004 року позов задоволено.

З ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” та ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль”, як солідарних боржників, на користь Акціонерного банку “Брокбізнесбанк” стягнуто 1850000 грн. основного боргу, 107916 грн. 67 коп. несплачених процентів, 141410 грн. 96 коп. пені, нарахованої на заборгованість по основній сумі, 1742 грн. 58 коп. пені, нарахованої на заборгованість по процентах.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5.07.2005 року рішення суду частково змінено.

Позов задоволено. З ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” на користь Акціонерного банку “Брокбізнесбанк” стягнено 1850000 гривень основного боргу, 107916 грн. 67 коп. несплачених відсотків за кредитним договором, 141410 гривень 96 коп. пені за прострочення платежу, 1742 гривні 58 коп. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків.

У задоволенні позовних вимог до ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль” відмовлено.

У касаційній скарзі Акціонерний банк “Брокбізнесбанк” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити рішення без змін, посилаючись на порушення Прикінцевих та перехідних положень і ст.ст. 194, 554, 559 ЦК України (435-15) та ст. 101 ГПК України (1798-12) .

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль” просить залишити постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5.07.2005 року без змін, а скаргу –без задоволення.

У судове засідання представник позивача не з’явився.

З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у його відсутність.

Вислухавши пояснення представника ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль”, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Акціонерним банком “Брокбізнесбанк” (кредитор) та ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” (боржник) 15.10.2002 року було укладено кредитний договір № 101-01-02.

За цим договором банк зобов’язався відкрити для ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” відкличну кредитну лінію у розмірі 1000000 грн. строком з 15.10.по 14.08.2003 року під 25 відсотків річних.

Відповідно до умов договору боржник взяв на себе зобов’язання щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

За несвоєчасне повернення кредиту або відсотків за його користування, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Між ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль” (поручитель) і Акціонерним банком “Брокбізнесбанк” (кредитор) 15.10.2002 року укладено договір поручительства № 101, згідно якого поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” зобов’язань за кредитним договором № 101-01-02 від 15.10.2002 року, а саме: за своєчасне повернення кредиту, за виплату процентів по кредиту, за виплату пені у випадку прострочення виплати процентів і повернення кредиту.

Згідно кредитного договору у випадку невиконання боржником його зобов’язань перед кредитором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

До кредитного договору № 101-01-02 від 15.10.2002 року Акціонерний банк “Брокбізнесбанк” та ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” уклали додаткові угоди: № 1 від 28.01.2003 року, за умовами якої збільшено ліміт відкличної кредитної лінії до суми 1300000 грн., № 2 від 30.01.2003 року, за умовами якої збільшено ліміт відкличної кредитної лінії до суми 1700000 грн., № 3 від 13.02.2003 року, за умовами якої збільшено ліміт відкличної кредитної лінії до суми 1850000 грн.

На виконання зобов’язань за кредитним договором кредитор перерахував платіжними дорученнями № 1 від 22.10.2002 року, № 2 від 25.10.2002 року, № 3 від 30.10.2002 року, № 1 від 27.01.2003 року, № 2 від 29.01.2003 року, № 3 від 14.02.2003 року на рахунок ДП “Карбон” ЗАТ “УПК “Добромиль” кошти на загальну суму 1850000 грн.

14.08.2003 року між позивачем та боржником було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору, згідно якої було продовжено строк дії кредитного договору до 30.06.2004 року.

Акціонерний банк “Брокбізнесбанк” звертався до позичальника з листами-вимогами про сплату відсотків за користування кредитними коштами.

За договором поруки від 15.10.2002 року № 101 поручитель взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за виконання боржником його зобов’язань за кредитним договором (повернення кредиту, сплата відсотків, пені і інше).

Суди ж на зазначене уваги не звернули і не з’ясували, в якому обсязі поручитель взяв на себе зобов’язання, початок перебігу і закінчення строків окремо за кожним зобов’язанням поручителя, що впливає на правильність застосування положень ст. 194 ЦК УРСР (1540-06) .

В порушення ст. 105 ГПК України (1798-12) резолютивна частина постанови Львівського апеляційного господарського суду від 5.07.2005 року містить суперечливі висновки: суд одночасно задовольнив позов в повному обсязі і відмовив у позові до ЗАТ “Українська промислова компанія “Добромиль”.

Крім того, висновок апеляційного господарського суду про укладання додаткових угод до договору № 101-01-02 від 15.10.2002 року без погодження та участі поручителя передчасний, належним чином не перевірений.

За таких обставин судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5.07.2005 року та рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2004 року.

Справу передати до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.