226/3-2003 Про стягнення 382 358,98 грн. - Текст документа

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду Київської області з позовом до комунального підприємства теплових мереж “Миронівкатепломережа” про стягнення 382 358,98 грн. Рішенням господарського суду Київської області від 24.09.2003 року позов задоволено.

На стадії виконавчого провадження відповідач у зв’язку з неможливістю виконання рішення від 24.09.2003 року звернувся до суду з заявою про розстрочку його виконання, яка ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2005 року (суддя О.Поляк), залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5.08.2005 року (судді С.Рудченко, М.Федорова, П. Міщенко) була задоволена з огляду на неможливість виконання рішення суду у зв’язку з важким фінансовим становищем відповідача.

У касаційній скарзі дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, а саме статті 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , просить зазначені судові акти скасувати, та відмовити в задоволені заяви про розстрочку виконання рішення.

Заслухавши представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об’єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд приймаючи ухвалу від 16.06.2005 року про розстрочку виконання судового рішення прийняв до уваги доводи відповідача про часткове виконання рішення від 24.09.2003 року та систематичну несплату споживачами за теплову енергію, що виробляється підприємством, реструктуризацію боргів споживачів перед відповідачем відповідно до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” (554-15)

Отже, посилання скаржника на неправильне застосування господарським судом Київської області та Київським міжобласним апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті судових актів є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Київської області від 16.06.2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5.08.2005 року у справі № 226/3-2003 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” - без задоволення.