Вищий господарський суд України в складі колегії

головуючого Усенко Є.А.

суддів: Бакуліної С.В., Ходаківської І.П.

розглянувши відкритого акціонерного товариства “Банк

касаційну скаргу зовнішньої торгівлі”

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 23.08.2005р.

у справі № 42/330

господарського м. Києва

суду

за позовом заступника Генерального прокурора України

–прокурора Автономної Республіки Крим в

інтересах держави в особі Верховної Ради

України Кабінету Міністрів України

до Державного управління справами;

Державного підприємства України “Міжнародний

дитячий центр “Артек”;

відкритого акціонерного товариства “Банк

зовнішньої торгівлі”

Про визнання недійсним розпорядження, договору купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача представника Верховної Ради України–Селіванова

А.О.;

старшого прокурора відділу Генеральної

прокуратури України –Турлової Ю.А., посвідчення

№ 280 від 06.09.2005р.

від відповідачів Державного управління справами Президента

України - Кириленка І.І.;

ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” –Скришевського

Е.О., Іванюка С.К.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського чуду м. Києва від 06.06.2005 р. (судді Паламар П. І., Пінчук В.І., Шабунін С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2005 р. (судді Андрієнко В.В., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), в порядку забезпечення позову накладено арешт на будівлі та споруди пансіонату “Гліцинія”, зазначені в акті прийому - передачі від 04.01.2005 р. між ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” та державним підприємством України “Міжнародний дитячий центр”Артек”, розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, селище Ореанда, № 12-а, та заборонено сторонам по справі й іншим особам вчиняти дії щодо відчуження вказаних будівель і споруд.

В касаційній скарзі ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” просить скасувати зазначену постанову Київського апеляційного господарського суду та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст. ст. 21, 98 ГПК України (1798-12) з огляду на розгляд судом справи за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

У відзиві на касаційну скаргу Верховна Рада України просить залишити касаційну скаргу без задоволення як необгрунтовану.

Державне підприємство України “Міжнародний дитячий центр “Артек” не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України (1798-12) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вжиття господарським судом заходів до забезпечення позову за клопотанням заступника Генерального прокурора України –прокурора АР Крим, який подав позов, шляхом накладення арешту на будівлі і споруди пансіонату “Гліцинія”, щодо яких було видане розпорядження № 728 від 21.10.2004 р. та був укладений договір купівлі-продажу від 12.11.2004 р., законність яких є предметом спору у даній справі, відповідає положенням ст. 66 та частині 1 ст. 67 ГПК України (1798-12) .

Згідно частин 1,3 ст. 28 ГПК України (1798-12) справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, на даних їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріалами справи підтверджується, що ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” уповноважив громадян Скришевскього Е.О. та Іванюка С.К. представляти його інтереси в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіх питань, пов’язаних із судовими спорами відносно майна банку, яке знаходиться в Україні, в тому числі відносно об’єктів нерухомості, придбаних на підставі оспорюваного договору, для чого їм надавалося право на здійснення від імені банку всіх процесуальних дій, передбачених ГПК України (1798-12) . На здійснення цих повноважень ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” видав громадянам Скришевському Е.О. та Іванюку С.К. довіреності від 16.06.2005 р. № 401300/1071-Д та № 401300/1072-Д відповідно.

Докази щодо відміни банком вказаних довіреностей чи щодо наділення банком повноваженнями на здійснення його процесуального представництва інших осіб, окрім як зазначених, у справі відсутні.

Апеляційна скарга не ухвалу господарського суду м. Києва від 06.06.2005 р. була подана представником ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” Іванюком С.К.

За змістом касаційної скарги судом апеляційної інстанції було здійснено повідомлення вищезазначених представників ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” про час і місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.

Будь-яких клопотань про неможливість прийняти участь у судовому засіданні представниками банку суду заявлено не було.

Беручи до уваги, що пункт 2 частини 2 ст. 111-10 ГПК України (1798-12) пов’язує скасування рішення або постанови апеляційного господарського суду саме з фактом неповідомлення судом належним чином сторін про час і місце засідання суду, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Банк зовнішньої торгівлі” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. –без змін.