ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2005 Справа N 14/118
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну “Твердиня”
скаргу
на постанову від 21.06.2005
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 14/118
господарського суду Запорізької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Твердиня”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Українська керуюча компанія”
Про стягнення 13 431,44 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явилися
від відповідача не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Твердиня” пред’явило в суді позов до товариства з обмеженою
відповідальністю “Українська керуюча компанія” про стягнення
13431,33 грн. на підставі договору уступки долі в статутному
фонді від 12.09.2003.
В квітні 2005 року позивач на підставі ст. 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
подав клопотання про зупинення провадження у справі.
В обгрунтування клопотання зазначало, що вирішення справи, яка
знаходиться в провадженні Шевченківського районного суду
м. Запоріжжя про визнання недійсним Установчого договору (друга
редакція) товариства з обмеженою відповідальністю “Твердиня”
відповідачем за якою, зокрема, є ТОВ “Твердиня, вплине на
розгляд пов’язаної з нею справою № 14/118.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2005
(суддя Хоролець Т.Г.) провадження у справі зупинено до розгляду
Шевченківським районним судом м. Запоріжжя справи про визнання
недійсним Установчого договору (друга редакція) ТОВ “Твердиня”.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
21.06.2005 (судді: Антонік С.Г. –головуючий, Коробка Н.Д.,
Радченко О.П. ) ухвалу залишено без змін.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
“Твердиня” просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду та ухвалу господарського суду, посилаючись
на порушення норм процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд зупиняє провадження у
справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення
пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зупиняючи провадження у справі суд не вказав, чому неможливо
розглянути позов про стягнення 13 431,33 грн. на підставі
договору уступки долі в статутному фонді від 12.09.2003 до
розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя справи про
визнання недійсним Установчого договору (друга редакція)
товариства з обмеженою відповідальністю “Твердиня”.
Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від
21.12.90 № 9 із змінами “Про практику застосування судами
процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по
першій інстанції” ( v0009700-90 ) (v0009700-90)
ухвала суду першої інстанції в
усіх випадках повинна бути мотивованою.
Наведені вимоги закону не були враховані господарським судом при
винесені ухвали.
Апеляційний господарський суд залишаючи ухвалу про зупинення
провадження у справі без змін не дав оцінки недотримання судом
першої інстанції норм процесуального законодавства, а тому
погодитись із постановою апеляційного господарського суду не
можна.
Крім того, апеляційним господарським судом не витребувано у
сторін доказів, які б свідчили про наявність справи, що
розглядається іншим судом, оскільки в матеріалах справи є лише
ксерокопія ухвали Шевченківського райсуду про накладення арешту,
при цьому не з’ясовано в якій стадії знаходиться ця справа та
результати її розгляду, бо саме на неї посилався суд, зупиняючи
провадження у справі.
Разом з тим, як вбачається з ухвали Шевченківського районного
суду Грищенко М.В. звернулась до суду з позовом про визнання
недійсним установчого договору ТОВ “Твердиня” (друга редакція)
від 12.09.2003, згідно якому ТОВ “Українська керуюча компанія”
внесло в статутний капітал ТОВ “Твердиня” нежиле приміщення,
розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 53. Тому
висновок суду що у разі визнання недійсним установчого договору
та повернення ТОВ “Українська керуюча компанія” приміщення,
вплине на зобов’язання ТОВ “Українська керуюча компанія”
оплатити відступлену їй долю у розмірі 12210 грн. статутного
фонду є непереконливим та необгрунтованим.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що
постановлені судами першої та другої інстанцій судові рішення
підлягають скасуванню, а справа направленню до господарського
суду для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Твердиня” задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
21.06.05 та ухвалу господарського суду Запорізької області від
14.04.05 у справі № 14/118 скасувати, справу направити до
господарського суду для розгляду по суті.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко